Формування резерву під дебіторську заборгованість банки зобов’язані здійснювати в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів відповідно до суми фактичної дебіторської заборгованості та розрахункової суми резерву за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання форми звітності N 1-КБ «Баланс комерційного банку» (щомісяця).
Бухгалтерський облік формування та використання резерву під дебіторську заборгованість за операціями з фінансовими інструментами здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 481, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2008 за № 48/14739 (зі змінами).
Бухгалтерський облік формування та використання резерву під дебіторську заборгованість за іншими операціями здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку запасів матеріальних цінностей банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 10.12.2004 № 625 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2004 за № 1650/10249.
Банк списує дебіторську заборгованість, що визначена ним як безнадійна, за рахунок резерву в порядку, установленому Національним банком.
До дебіторської заборгованості, за якою банки зобов’язані формувати резерв, належить заборгованість, що відображається в обліку за балансовими рахунками таких груп:
дебіторська заборгованість за операціями з банками; дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку; дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку; дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами;
дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку; дебетові суми до з’ясування.
Резерв не формується під дебіторську заборгованість за операціями з грошово-речовими лотереями та індексацією грошових заощаджень.
Під час класифікації дебіторської заборгованості за відповідними групами ризику день виникнення заборгованості не враховується.
Для визначення розміру резерву сума дебіторської заборгованості, класифікованої за групами ризику, зважується на відповідний коефіцієнт резервування:
Таблиця 3.29
Розмір коефіцієнта резервування залежно від суми дебіторської заборгованості, класифікованої за групами ризику
Група | Кількість днів з часу виникнення на балансі | Кількість | Коефіцієнт | Дебіторської заборгованості, що виникає за капітальними вкладеннями та з придбання нематеріальних активів | Дебіторської заборгованості з придбання цінних паперів на відкритому (вторинному ринку) | Іншої |
ризику | днів | резервування | дебіторської | |||
прострочення | (у %) | заборгованості | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
І | 0-180 | 0-30 | 0-90 | 0-7 | 0 | |
II | 181-270 | 31-60 | 91-180 | 8-90 | 20 | |
ІІІ | 271-360 | 61-90 | 181-360 | 91-180 | 50 | |
IV | 361 і більше | 91 і більше | 361 і більше | 181 і | 100 | |
(збиткова) | більше |
Резерв під дебіторську заборгованість за відповідною групою ризику формується з урахуванням кількості днів прострочення (колонка 5 таблиці 3.29) за відповідним коефіцієнтом, але не меншим, ніж коефіцієнт, що встановлений, виходячи із загального строку обліку на балансі (колонка 2 або 3, або 4 таблиці 3.29).
Під час класифікації дебіторської заборгованості за операціями з придбання цінних паперів на відкритому (вторинному) ринку враховуються строк погашення заборгованості та факт переходу права власності на придбані цінні папери. Якщо однією із сторін договору купівлі-продажу цінних паперів повторно протягом календарного року не виконано зобов’язання за договором (не здійснена оплата або передача цінних паперів), то дебіторська заборгованість за будь-якими договорами з купівлі-продажу цінних паперів з цими контрагентами має належати до третьої або четвертої групи ризику.
Дебіторська заборгованість, віднесена до IV (збиткової) групи ризику за кількістю днів прострочення, визначається як безнадійна.
Дебіторська заборгованість вважається збитковою та має відноситися до IV групи ризику, якщо вона обліковується на балансі 361 і більше днів або яка переоформлена новими договорами (тобто заміна одного зобов’язання іншим між тими самими особами або в разі переведення боргу на іншого боржника), або виникла в результаті переоформлення кредитної заборгованості чи за операціями з контрагентом, який одночасно має заборгованість за кредитною операцією, що класифікована банком як безнадійна, або щодо якої відомі факти, що підтверджують неможливість повернення її контрагентом банку, або яка визнана безнадійною відповідно до законодавчих актів України.
159.2.4. Порядок і джерела створення та використання резервів (фондів) для страхування вкладів (депозитів) фізичних осіб встановлюються Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (далі — ФГВФО).
Суми коштів, внесені до ФГВФО, згідно із статтею 138, відносять до складу витрат банківських установ.
Учасниками ФГВФО є банки і філії іноземних банків, які включені до Державного реєстру банків, який веде Національний банк України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Учасники (тимчасові учасники) ФГВФО повинні дотримуватися стандартів ФГВФО, виконувати встановлені Національним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та виконувати свої зобов’язання перед вкладниками.
Банки та філії іноземних банків сплачують до Фонду:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.» автора Колектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ III ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ“ на сторінці 139. Приємного читання.