РОЗДІЛ II АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

— забезпечення своєчасної та у повному обсязі сплати до державного бюджету податків і зборів (обов’язкових платежів), контроль за справлянням яких покладено відповідно до законодавства на митні органи, у разі ввезення (пересилання) товарів і транспортних засобів на митну територію України або їх вивезення (пересилання) з митної території України;

— застосування заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, дотримання передбачених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України;

— організація та проведення у межах своїх повноважень боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил;

— здійснення разом з іншими уповноваженими органами виконавчої влади заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності;

— сприяння у межах своїх повноважень захисту прав споживачів товарів;

— здійснення контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів і транспортних засобів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем та виконують інші операції з такими товарами;

— забезпечення розвитку міжнародного співробітництва в галузі митної справи та виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, що укладені в установленому законом порядку.

Держмитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, організовує та контролює діяльність підпорядкованих митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій і є щодо них контролюючим органом вищого рівня.

Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків стосовно податкових повідомлень-рішень про суми грошових зобов’язань з податків і зборів (обов’язкових платежів), дій чи бездіяльності посадових осіб податкових органів. Для оскарження рішення податкової інспекції необхідно звертатися зі скаргою до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а рішень останніх — до Державної податкової служби України.

Щодо галузі митної справи, то, відповідно до чинного законодавства, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, а контролюючим органом і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в цій галузі — вищим за рівнем управління для інших митних органів є Державна митна служба України. Відповідно, оскарження повідомлень-рішень або будь-яких інших рішень, підпорядкованих Держмитслужбі митних органів, здійснюються шляхом звернення платників податків зі скаргою до Державної митної служби України.

Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів

56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.

56.4. Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.