РОЗДІЛ II АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ (ОБОВ’ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ)

126.1. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

(Стаття 126 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)

126.1. Ця норма передбачає відповідальність за правопорушення, що характеризується одним видом бездіяльності:

— несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом.

З урахуванням змісту підпункту 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК грошове зобов’язання — це узгоджена сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Під несплатою в цьому випадку розуміється не тільки повна відсутність платежу, а й сплата самостійно визначеної суми податку та/або штрафу в установлені строки, але не в повному обсязі грошового зобов’язання.

Порядок визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати врегульовані нормами глави 4 розділу I ПК. Зокрема, узгодженою сумою грошового зобов’язання вважається сума, яку платник податків самостійно обчислює, зазначає її у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (п.54.1). Грошове зобов’язання щодо суми податкових зобов’язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку — фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2).

Грошове зобов’язання вважається узгодженим не тільки тоді, коли воно самостійно обчислено платником податків. Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. Тобто, якщо платником податків сума грошового зобов’язання, що була розрахована контролюючим органом, не оскаржувалася в установленому порядку, вона також є узгодженою. В іншому випадку день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків (пп. 56.17.5).

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку — фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов’язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до/ або на день подання митної декларації (п. 57.1).

Фактично санкції цієї статті застосовуються до платників податків, які мають податковий борг, тобто суму узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (пп. 14.1.175).

Це правопорушення за об’єктивною стороною характеризується як триваюче, тобто склад правопорушення і підстави для притягнення до відповідальності за ст. 126 виникають у наступний день, після дня строку сплати узгодженої суми грошового зобов’язання. Кожен наступний факт такої несплати (несплата кожного наступного дня) нового правопорушення не утворює. Припиняється це правопорушення в день сплати узгодженої суми грошового зобов’язання. Однак сам факт сплати узгодженої суми грошового зобов’язання за межами строків, визначених цим Кодексом, не скасовує склад цього правопорушення і можливість притягнення до відповідальності за його вчинення.

Суб’єктом, що вчинює правопорушення та притягується до фінансової відповідальності, є платник податків (див. коментар до ст. 15 ПК). Однак несплата (неперерахування) платником податків — фізичною особою сум єдиного податку має кваліфікуватися за ст.122 ПК.

Стаття 127. Порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати

127.1. Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

(Стаття 127 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)