РОЗДІЛ XVIII ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ДІЇ УГОДИ ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ

Зазначені особи сплачують податки в порядку, встановленому цим Кодексом.

335.4. Податковий облік, пов’язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.

Якщо окремий облік не ведеться, застосовується порядок оподаткування без урахування особливостей, передбачених цим розділом.

335. Система оподаткування при виконанні угод про розподіл продукції може бути визначена як спеціальний податковий режим, при якому встановлюється особливий порядок сплати податків і зборів, а стягування ряду податків і зборів заміняється розподілом виробленої продукції між державою й інвестором. Даний розділ закріплює сприятливі умови оподаткування для укладання таких угод та провадження діяльності згідно з такими угодами.

335.1. З метою створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування на території України, її континентальному шельфі та виключній (морській) економічній зоні був прийнятий Закон від 14 вересня 1999 року № 1039-ХІV «Про угоди про розподіл продукції». Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі укладання, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, що впливає на особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції.

Згідно з вказаним Законом між Україною (далі — Державою) й інвестором (інвесторами) (визначення надано в пп. 14.1.82. ПК) укладаються угоди на пошукові роботи, розвідку, видобування корисних копалин, їх транспортування, обробку, зберігання, переробку, використання, реалізацію чи інше розпорядження продукцією. Продукція, отримана в результаті виконання угоди про розподіл продукції (вироблена продукція) (визначення наведено в пп. 14.1.28. ПК), щоквартально повинна поділятися на такі частини:

- інвестор отримує компенсаційну частку (визначення наведено в пп. 14.1.93. ПК) (не більше 70 %) на компенсацію понесених ним витрат;

— продукція, що залишилася (прибуткова) (визначення наведено в пп. 14.1.198 ПК), розподіляється між державою й інвестором згідно з умовами угоди.

Для визначення об’єкта оподаткування ПДВ та податком на прибуток важливо правильно розрахувати ту частку видобутої продукції, яка підлягає оподаткуванню. За визначенням ПК оподатковується так звана прибуткова продукція — частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією. У свою чергу, вироблена продукція — загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої у пункт виміру; компенсаційна продукція — частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат. Отже, прибуткова продукція розраховується так:

Пр. Пр. = Вп-Кп,

де, Пр. Пр. — прибуткова продукція; Вп — вироблена продукція; Кп — компенсована продукція.

Важливою особливістю є виключення з об’єкта оподаткування внутрішніх операцій у межах угоди про розподіл продукції — операції з передачі продукції, майна між учасниками угоди про розподіл продукції (перелічені у абз. 2 п. 335.1). Такі операції не визнаються реалізацією, незважаючи на перехід права власності на майно. У бухгалтерському обліку інвестора — платника податків такі операції можуть відображатися як внутрішнє переміщення продукції та майна (без визначення доходу) і не відображатися у податковому обліку. Безумовно, в такому порядку обліку є деякі неузгодження із загальноприйнятою методикою щодо відображення на рахунках бухгалтерії переходу права власності на товари. Проте особливі вимоги до порядку бухгалтерського обліку діяльності інвестора ґрунтуються на нормі п. 339.1 ПКУ.

Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів за умови, що вони несуть солідарну відповідальність щодо зобов’язань, передбачених такою угодою.

Держава забезпечує надання інвесторам в установленому порядку погоджень, квот, спеціальних дозволів на користування надрами та ліцензій на здійснення діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, документів дозвільного характеру, ліцензій, пов’язаних із користуванням надрами, виконанням робіт, будівництвом споруд, передбачених угодою про розподіл продукції.

Внаслідок того, що частина прибуткової продукції передається інвестором у власність держави, стягнення з інвестора загальнодержавних та місцевих податків і зборів замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

Особливі умови виконання угод про розподіл продукції, встановлені Законом «Про угоди про розподіл продукції», вплинули на те, що операції з передачі продукції, майна між учасниками угоди про розподіл продукції не визнаються реалізацією, незважаючи на перехід права власності, тому податкові зобов’язання не виникають у разі:

— розподілу прибуткової продукції між інвестором і державою;

— передачі права власності від інвестора до держави на майно, придбане або створене інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, вартість якого відшкодована компенсаційною продукцією;

— передачі майна сторонами угоди про розподіл продукції в користування оператору угоди в межах такої угоди;

— розподілу оператором компенсаційної та/або прибуткової продукції між інвесторами;