РОЗДІЛ XVI ЗБІР ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ

324.2. Цим пунктом передбачено, що збір за користування водами для потреб гідроенергетики сплачується за користування обсягом води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії, а для підприємств водного транспорту — за користування водою під час експлуатації водних шляхів вантажними самохідними, несамохідними та пасажирськими суднами, у зв’язку з цим об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є: для потреб гідроенергетики — фактичний обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб водного транспорту — час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності) та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

324.3. Рибництво — галузь економіки України, яка охоплює штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів. Господарчий цикл рибництва містить: вилов риби для зариблення водойм, вирощування риби, риборозведення у спеціальних маточниках і нересту ставках, племінну справу у рибництві, вилов вирощеної риби. Правове регулювання рибництва здійснюється Водним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України «Про тваринний світ» (2001), Тимчасовим порядком ведення рибного господарства та здійснення рибальства (затвердженим Кабінетом Міністрів України 28.09.1996 р.), а також іншими нормативно-правовими актами. Водні живі ресурси, одержані в результаті ведення товарного рибництва, є власністю підприємств, установ, організацій та громадян, які у передбаченому законодавством порядку здійснювали їх відтворення.

Водокористувачі, яким надано в користування рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), зобов’язані проводити заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об’єктів і умов відтворення рибних запасів.

Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

324.4.1. До поняття питних та санітарно-гігієнічних потреб належить використання води для побутових цілей для забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини (питні, використання для цілей особистої гігієни, користування туалетом, для підтримання порядку у приміщеннях тощо).

Відповідно до проекту Закону України «Про збір за спеціальне водокористування», розробленого Міністерством фінансів України спільно з податковою службою, поняття «використання води для задоволення санітарно-гігієнічних потреб розуміється як використання води для пиття, використання води у туалетних, душових, ванних кімнатах та рукомийниках; використання води для утримання житлових приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані». Звертаємо увагу, що пільга застосовується виключно в межах житлового фонду та присадибних ділянок.

Відповідно до статті 47 ВКУ дане водокористування називається загальним і здійснюється громадянами для задоволення їх власних потреб (забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць тощо) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

324.4.2. Відповідно до ст. 69 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР забір води для протипожежних потреб здійснюється з будь-яких водних об’єктів без дозволу на спеціальне водокористування в кількості, необхідній для ліквідації пожежі.

324.4.3. Відповідно до ст. 47 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР дане водокористування називається загальним і здійснюється безкоштовно та без надання відповідних дозволів.

Пунктами 324.4.4-324.4.11 встановлено, що збір за спеціальне використання води не справляється за зазначені у них види використовуваної води та за використання води окремими категоріями водокористувачів.

324.5. Цим пунктом окремо зазначено, що збір за спеціальне використання води не справляється з тих гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.

324.6. Статтею 67 ВКУ визначено особливості користування водними об’єктами для потреб водного транспорту.

Річки, озера, водосховища, канали, інші водойми, а також внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України їх використання з цією метою повністю чи частково заборонено.

Зазначеним пунктом передбачено, що збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється при експлуатації водних шляхів окремими видами водного транспорту, зазначеного в пп. 324.6.1-324.6.2 п. 324.6.

Стаття 325. Ставки збору

325.1. Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод

325.2. Ставки збору за спеціальне використання підземних вод

325.3. Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10 000 куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

325.4. Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:

325.4.1. для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, — 0,09 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;