РОЗДІЛ XV ЗБІР ЗА КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ РЕСУРСОМ УКРАЇНИ

Взагалі радіоаматорська служба використовується з метою самовдосконалення, взаємного зв’язку і проведення технічних досліджень, що здійснюється радіоаматорами, тобто особами, які мають на це належний дозвіл і займаються цією діяльністю виключно з особистої зацікавленості, без здобуття матеріального зиску і не здійснюють підприємницьку діяльність.

За призначенням радіостанції аматорської або аматорської супутникової служби (АРС) поділяються на: радіостанції для зв’язку; радіостанції для супутникового зв’язку; ретранслятори; радіомаяки; спортивні радіостанції; автоматичні АРС цифрового зв’язку.

Технічні вимоги до аматорських радіостанцій, дозволені смуги радіочастот, порядок здійснення діяльності радіоаматорами визначено в Регламенті аматорського радіозв’язку України.

Також не є платниками збору за радіочастотний ресурс спеціальні користувачі, вичерпний перелік яких надано вище. Використання радіочастотного ресурсу спеціальними користувачами здійснюється виключно для виконання службових обов’язків, які покладені на них державою.

Стаття 319. Об’єкт оподаткування збором

319.1. Об’єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Об’єктом оподаткування збором за користування радіочастотним ресурсом є ширина смуги радіочастот, яку виділено для здійснення певної діяльності. Ширина смуги радіочастот визначається у МГц. Смуга радіочастот — це частина радіочастотного спектра, визначена певним інтервалом радіочастот.

Порядок розподілу смуг радіочастот регламентується відповідним записом у Національній таблиці розподілу смуг радіочастот України щодо використання певної заданої смуги радіочастот однією чи декількома радіослужбами. Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України — це нормативно-правовий акт, яким регламентується розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні і розподіл на смуги спеціального та загального користування.

Ширина смуги радіочастот кожного конкретного платника збору виписана в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України засвідчує право суб’єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.

Законодавчо визначено, що ліцензійні умови обов'язково містять відомості щодо:

1) визначення смуг, номіналів радіочастот;

2) визначення регіону, у якому дозволяється користування радіочастотним ресурсом України;

3) визначення радіотехнології;

4) термінів початку використання та повного освоєння визначеного радіочастотного ресурсу.

У дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою записується аналогічна інформація, яка дає можливість визначити податкові зобов’язання зі сплати збору за користування радіочастотним ресурсом.

Саме тому ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України та дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою є основними підтверджуючими документами для визначення податкового зобов’язання певного платника податків.

Стаття 320. Ставки збору

У коментованій статті в табличному варіанті наводяться базові ставки збору за користування радіочастотним ресурсом. Ставки збору за користування радіочастотним ресурсом визначаються відповідно до виду радіозв’язку та діапазону радіочастот.

Види радіозв’язку визначаються від виду передачі радіосигналів залежно від потужності: від найслабших — до 1 Вт до найпотужніших понад 501 501 кВт.