РОЗДІЛ X РЕНТНА ПЛАТА ЗА НАФТУ, ПРИРОДНИЙ ГАЗ І ГАЗОВИЙ КОНДЕНСАТ, ЩО ВИДОБУВАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ

Диференціація ставок рентної плати за вуглеводневу сировину є відображенням величини очікуваної економічної вигоди від права розпорядження вуглеводневою сировиною. При цьому ставки рентної плати враховують вид вуглеводнів і умови державного регулювання на ринку споживання.

258.1.1. Ставки рентної плати за природний газ для суб’єктів господарювання, які реалізують природний газ за цінами, іншими ніж врегульовані вимогами статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»95, встановлені у розмірі 118,5 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) для обсягів газу з покладів «понад 5 000 метрів, на ділянках надр (родовищах) у межах території України» та 237 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу).

Цим підпунктом визначено, що ставка рентної плати за природний газ у розмірі 237 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) має застосовуватися для родовищ природного газу з глибиною залягання покладів «до 5 000 метрів» як у межах території України, так і в межах «континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України».

258.1.2. Для суб’єктів господарювання, на яких поширюється сфера дії затверджених Законом України «Про засади функціонування ринку природного газу» (стаття 10) норм державного регулювання закупівельних цін на природний газ, що призначений для формування ресурсу для споживання населенням України, встановлено три категорії ставок рентної плати:

«у розмірі 59,25 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5 000 метрів, на ділянках надр (родовищах) у межах території України;

у розмірі 47,4 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5 000 метрів, на ділянках надр (родовищах) у межах території України;

у розмірі 11,85 гривень за 1 000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) у межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України».

Водночас підпунктом 258.1.2 визначено, що у випадку наявності реалізації природного газу за державними регульованими закупівельними цінами суб’єкти господарювання застосовують ставки рентної плати, що встановлені у цьому підпункті до частини виробничо-технологічних витрат природного газу, які виникають під час його видобування. Розмір вищезазначеної частини виробничо-технологічних витрат обчислюється як співвідношення обсягу природного газу, реалізованого за регульованими цінами, та загального обсягу видобутого природного газу, зменшеного на загальний обсяг виробничо-технологічних витрат, які виникають під час його видобування.

Податкові зобов’язання за обсяг природного газу, що відповідає різниці між загальним обсягом виробничо-технологічних витрат та тією його часткою, що пов’язана з обсягами природного газу, реалізованими за регульованими закупівельними цінами, обчислюються із застосуванням ставок рентної плати, затверджених підпунктом 258.1.1.

Таким чином, у випадку реалізації усього обсягу природного газу не за регульованими закупівельними цінами весь обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу, які виникають під час його видобування, оподатковується із застосуванням ставок рентної плати, затверджених підпунктом 258.1.1.

258.2. Ставки рентної плати для рідких вуглеводнів диференційовані за величинами для двох категорій родовищ, тих, у яких видобування здійснюється з «покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів», у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну та з «покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів», у розмірі 792,54 гривні за одну тонну.

258.3. Аналогічно до встановлених ставок рентної плати для рідких вуглеводнів (п. 258.2) диференційовано і ставки за газовий конденсат:

у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

у розмірі 792,54 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів;

258.4. Цим пунктом врегульовано ставки за додаткові обсяги нафти, природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату, видобуті внаслідок виконання інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах, на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр. Пунктом передбачено ставку нуль гривень за одиницю обсягу додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини.

258.4.1.-258.4.3. Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі зобов’язаний розробляти перелік об’єктів ділянок надр, на яких реалізуються інвестиційні проекти (програми). Причому, тільки Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економіки і торгівлі визначається Порядок відбору та затвердження інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, та контролю за їх виконанням. На центральний орган виконавчої влади з питань економіки і торгівлі покладено обов’язок здійснення щорічного моніторингу виконання інвестиційних проектів (програм). У випадку встановлення невиконання зобов’язань, визначених інвестиційними проектами (програмами), центральний орган виконавчої влади з питань економіки і торгівлі уповноважений зупинити такий інвестиційний проект (програму). При цьому рентна плата повинна бути нарахована на загальних підставах, починаючи з 1 числа звітного періоду, у якому внаслідок щорічного моніторингу виявлено таке невиконання.

258.4.4. Цим підпунктом урегульовано порядок обчислення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутих на ділянках надр. Вони визначаються шляхом віднімання від фактичних обсягів видобутку вуглеводневої сировини за звітний податковий період середньомісячного фактичного обсягу видобутку вуглеводневої сировини на таких об’єктах протягом останніх дванадцяти місяців, що передували затвердженню інвестиційних проектів (програм).

258.4.5. Для визначення додаткових обсягів вуглеводневої сировини, видобутих на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, що розташовані на ділянках надр, як базовий обсяг видобутку береться середньомісячний фактичний обсяг видобутку протягом останніх дванадцяти місяців, що передували початку капітального ремонту.

258.4.6. Якщо додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті з нових свердловин та відновлених з числа ліквідованих, що розташовані на ділянках надр, станом на дату набрання чинності Податковим кодексом України, то вони визначаються за період 10 (десяти) років з моменту введення свердловини в експлуатацію в обсязі фактичного видобутку.

258.4.7. Цим підпунктом встановлено обмеження дії норми пункту 258.4. Так, вона поширюється на підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарські товариства, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств. Норми пункту 258.4. поширюються також на учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 25 відсотків та більше, господарських товариств, 25 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, складає 25 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.