Розділ «C. СТАДІЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ»

35. Такі питання, які самі по собі є складними, виявилися тим паче складними для пана Каранта, з огляду на його особисті обставини: він, молода повнолітня особа іноземного походження із соціально незахищених верств, без справжнього професійного підготування, мав чималий список судимостей. Він почав вживати наркотики з 1975 року і, починаючи з 1983 року, робив це майже щодня, а у відповідний період жив разом із своєю родиною на виплати соціального забезпечення.

36. Отже, за обставин, що склалися в справі, він не міг, будучи допровадженим особисто до слідчого судді, а згодом до кримінального суду і не користуючись допомогою захисника, викласти свої доводи як слід...

«Бенгем проти Сполученого Королівства» (Benham v United Kingdom), 19380/92, 10 червня 1996 року.

61. ... коли йдеться про позбавлення волі, інтереси правосуддя загалом потребують забезпечення юридичного представництва. У цій справі максимальний термін позбавлення волі, який загрожував панові Бенгему, становив 3 місяці.

62. Крім того, закон, який мусив застосувати магістрат не був цілком чітким. Зокрема, складно було з’ясувати та застосувати критерій злочинної недбалості (culpable negligence).

64. З огляду на суворість покарання, що загрожувало панові Бенгему, та складність застосовного законодавства, Суд вважає, що інтереси правосуддя потребували, щоб для забезпечення справедливого судового розгляду панові Бенгему під час провадження в магістратському суді надали безоплатну правову допомогу.

«Талат Тунч проти Туреччини» (Talat Тunç v Turkey), 32432/96, 27 березня 2007 року.

57. В цій справі заявника засуджено до смертної кари за вбивство матері. На додаток до цього заявник, який в процесі судового розгляду виступив із заявою про свою невинуватість, зіткнувся з труднощами в узгодженні власних зізнань, зроблених ним на стадії провадження слідства у справі.

58. З цього випливає, що друга умова, передбачена пунктом 3 статті 6, була виконана...

60. В цій справі Суд установив, що заявник 26 грудня 1994 року в прокуратурі Алашегіра заявив про те, що через висловлену жандармами загрозу піддати його жорстокому поводженню він був позбавлений можливості діяти за власною волею, коли його допитували у прокуратурі та суддя-слідчий. Не можна вважати, що заявник, який не мав професійного вишколу та походив із бідного середовища, міг би достовірно оцінити наслідки своїх дій, що полягали у відмові користуватись допомогою адвоката в ході судового розгляду кримінальної справи, де йому загрожувала смертна кара.

61. Певно ж, що перешкоди, які стояли на шляху ефективного дотримання прав на захист можна було подолати, якби національні органи, усвідомлюючи труднощі, з якими мав справу заявник, діяли активніше в напрямку забезпечення того, щоб заявник дізнався про можливість вимагати для себе безкоштовного адвоката за призначенням. Однак органи влади виявили пасивність, тим самим нехтуючи своїм обов’язком забезпечити рівність сторін в судовому процесі...

62. З огляду на це, Європейський суд вважає, що не доведено те, що заявник відмовився від свого права користуватися консультаціями адвоката за призначенням. Отже, з огляду на сувору міру покарання, до якої засуджено заявника, Суд вважає, що інтереси здійснення правосуддя потребували, щоб для досягнення рівної участі у процесі заявник повинен був мати можливість користуватись безоплатною правовою допомогою впродовж процедури судового розгляду порушеної проти нього кримінальної справи.

ii. Обов’язок відшкодування

«Круассан проти Німеччини» (Croissant v Germany), 13611/88, 25 вересня 1992 року.

33. На відміну від прав, закріплених в інших положеннях пункту 3 статті 6, ... право на безоплатну правову допомогу, яке надає підпункт (с), ... не є абсолютним; таку допомогу надають тільки в тому разі, якщо обвинуваченому «бракує достатніх коштів для оплати».

35. ... згідно з нормами німецького права, якщо обвинуваченого виправдано, то він, незалежно від своїх коштів, не зобов’язаний оплачувати ні судові витрати, ні гонорари призначених судом адвокатів, а всі ці статті витрат оплачує держава. З іншого боку, засуджений загалом завжди зобов’язаний сплатити гонорар і витрати своїх адвокатів, призначених судом, оскільки це вважається нормальним наслідком обвинувального вироку.

Фінансове становище засудженого береться до уваги лише коли йдеться про процедуру примусового виконання, що розпочинається після ухвалення остаточного рішення; при цьому не є важливим те, чи мав він досить коштів під час судового розгляду: значення має тільки його становище після засудження.

36. Така система була б несумісною зі статтею 6 ... Конвенції в тому разі, якщо вона б негативно позначалася на справедливості судового розгляду. Однак не може сказати, що ця система дає такий результат в цілому або дала в цьому випадку. Як уже зазначено вище, призначення трьох захисників не суперечило вимогам статті 6... Отже, не суперечить цьому положенню і те, що заявник зобов’язаний оплатити їхні гонорари. Національні суди мали право вважати за потрібне їх призначити, а суми, що підлягають стягненню на їхню користь, не є надмірними.

... немає ніяких підстав сумніватися в тому, що якби заявник довів, що не може сплатити всю суму, були б застосовані норми відповідного законодавства й практики. У зв’язку з цим Суд вважає припустимим, відповідно до Конвенції, щоб тягар доказування браку достатніх коштів був покладений на особу, яка про це заявляє.

38. Суд робить висновок, що наказ про відшкодування не є несумісним із положеннями підпункту (c) пункту 3 статті 6...