Розділ «B. СТАДІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ»

«Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia), 7064/05, 1 червня 2006 року.

74. Перевіряючи законність і обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, і районний, і обласний суди незмінно посилалися на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначав, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Продовження строку тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі. ... Це особливо важливо в таких справах, як ця, в якій правова кваліфікація фактів, а отже, й покарання, що загрожувало заявниці, була дана обвинуваченням без судового дослідження питання про те, чи підкріплюють зібрані докази обґрунтовану підозру в тому, що заявниця вчинила інкримінований злочин ...

e. Обґрунтована підозра

«Лабіта проти Італії» (Labita v Italy) [GC], 26772/95, 6 квітня 2000 року.

159. ... Тимчасом як підозрюваний може бути арештований обґрунтовано на початку розслідування на підставі свідчень pentiti (італ. pentito «перефарбований» — означення представників мафії, які дали згоду співпрацювати з органами влади і давати свідчення проти колишніх спільників. — Прим. перекл.), такі свідчення обов’язково стають менш значущими з плином часу, а надто якщо в ході розслідування не було знайдено додаткових доказів.

160. У цій справі Суд зауважує, що, як і підтвердили у своїх виправдальних вироках районний суд Трапані (Trapani) й апеляційний суд Палермо, не було доказів, які підтверджують наведені Б. Ф з чужих слів свідчення. Навпаки, головне, хоча й непряме, джерело інформації Б. Ф., помер 1989 року, і він одержав зазначену інформацію, своєю чергою, від іншої особи, так само вбитої до того, як її вдалося допитати. Більше того, свідчення Б. Ф. уже були спростовані в перебігу розслідування іншими «перефарбованими», які заявляли, що не впізнають заявника ...

161. За таких обставин, для того щоб обґрунтувати тривале попереднє ув’язнення заявника (2 роки й 7 місяців) з погляду вимог пункту 3 статті 5, були б потрібні надзвичайно вагомі підстави.

«Пунцельт проти Чехії» (Punzelt v Czech Republic), 31315/96, 25 квітня 2000 року.

74. Суд зазначає, що обвинувачення проти заявника базувались на тому, що він депонував два чеки на 891412 та 682139 німецьких марок (DEM) як забезпечення в рамках переговорів про продаж двох універмагів, і що продавець не зміг інкасувати чеки, оскільки вони були незабезпечені. За цих обставин, Суд вважає, що була обґрунтована підозра в тому, що заявник скоїв злочин.

«N C проти Італії» (N C v Italy), 24952/94, 11 січня 2001 року.

47. Заявник не заперечує, що вповноважені органи мали в своєму розпорядженні певні елементи, які наводили на думку про його відповідальність, але пропонує фактографічні доводи з метою довести, що свідчення його провини можна було б легко заперечити, якби факти були досліджені детальніше. Суд, однак, вважає, що не належить до його завдань оцінювати, наскільки елементи, що стосуються суті обвинувачення, мали б бути відомі органам влади чи докладніше ними досліджені в той час, коли вони видавали ордер про арешт. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити, чи ті елементи, про які органам влади було відомо на час видання ордера, давали достатньо обґрунтовані підстави вважати, що він скоїв злочин. Суд розглянув ці елементи і не побачив у висновках, які з них зробили компетентні органи, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Отже, він не бачить жодної підстави сумніватися в тому, що елементи, які перебували в розпорядженні органів влади, були на той час достатніми, щоб вважати, що заявник скоїв злочин.

* Це питання у рішенні, яке Велика палата постановила 18 грудня 2002 року, не досліджено.

f. Ризик переховування

«В. проти Швейцарії» (W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.

33. Суд вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою ... При цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв’язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти ...

У своїх ретельно вмотивованих рішеннях суди Берна врахували конкретні особливості становища заявника: після перенесення свого постійного місця проживання зі Швейцарії в Монте-Карло він часто відвідував Німеччину, Велику Британію, США, острів Анґілья (де він, можливо, був власником банку) і встановив численні тісні зв’язки в закордонних країнах. Більше того, він кілька разів заявляв, що прагнув би переїхати на проживання в США. Була низка свідчень того, що він і далі мав у своєму розпорядженні значні кошти за кордоном і мав кілька різних паспортів. Як людина нетовариська, якій контакти не були й потрібні, він міг би легко переховуватися за межами Швейцарії.

Федеральний суд ...визнав, що в міру збільшення терміну тримання під вартою небезпека ухилення від правосуддя зменшилася, ... Однак він визнав, що факти, наведені обвинувальною палатою, не залишали сумнівів щодо наміру В. ухилятися від правосуддя й достатньо переконливо підтверджували, що така небезпека все ще була.

У Суду немає ніяких підстав для іншого висновку.

«ІА проти Франції» (I A v France), 28213/95, 23 вересня 1998 року.

105. ...суди належної юрисдикції вважали, що була небезпека того, що заявник в разі звільнення переховуватиметься від правосуддя, ...зважаючи головно на заявникові зв’язки з Ліваном та, в деяких випадках, його «поведінку» ... і покарання, яке йому могло бути призначене ...