Розділ 2 Призначення покарання за сукупністю вироків

23. 10. 00

В результаті невідбута частина покарання складатиме 08 (31–23) днів 01 (11–10) місяць 02 (02–00) роки позбавлення волі.

Варіант 2. Якщо запобіжний захід у виді взяття під варту відносно особи не обирався, то невідбута частина покарання визначається таким чином.

а) спочатку встановлюємо строк відбутої частини покарання за попереднім вироком:

11. 04. 2007

–

13. 03. 2006

Віднімання однієї дати від іншої починаємо з днів. Проте, оскільки з 11 днів відняти 13 днів не можна, тоді ми останній місяць переводимо в дні. Звертаємо увагу на те, що в даному випадку останнім місяцем враховуватиме не квітень, а березень 2007 р., оскільки, в квітні пройшло тільки 11 днів і цілий останній місяць який пройшов буде березень 2007 р., в якому 31 день. Тобто:

(11+ 31) = 42. 03. 2007

–

13. 03. 2006

В результаті отримаємо, що засуджений на момент постановлення нового вироку відбув покарання строком 29 (42–13) днів 00 (03–03) місяців і 01 (2007–2006) рік.

б) після цього ми визначаємо невідбуту частину покарання за попереднім вироком, шляхом вирахування з 03 років (31 день 11 місяці 02 роки) — 29 днів 00 місяців 01 рік, використовуючи вищезгадану методику.

31. 11. 02

–

29. 00. 01

В результаті невідбута частина покарання у засудженого в цьому випадку складатиме 02 (31–29) дні 11 (11–00) місяців 01 (02–01) рік позбавлення волі.

Враховуючи, що точне встановлення частини невідбутої частини покарання за попереднім вироком є необхідною умовою правильного призначення покарання за сукупністю вироків, вказівка її у вступній частині вироку, на нашу думку, є обов'язковою. Тому суд першої інстанції повинен вживати всіх заходів для її встановлення.

Наведемо тільки один приклад, коли не встановлення місцевим судом невідбутої частини покарання, може призвести до призначення явно незаконного, такого, що порушує права засудженого, покарання.

Приклад: Так, вироком місцевого суду від 22.01.2007 р. Е. був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 321 ч. 1 КК і йому було призначене покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК остаточно призначене покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. З вступної частини вироку видно, що Е. був раніше судимий за ст. ст. 185 ч. 2 і 186 ч. 2 КК на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Таким чином, суд частково приєднав до знову призначеного покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі за попереднім вироком. Тим часом, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що по першій справі відносно Е. був обраний запобіжний захід — взяття під варту і він під вартою знаходився 1 рік 3 місяці і 22 дні. Таким чином, невідбута частина покарання за попереднім вироком склала 3 роки 8 місяців 04 дня (5 років — 1 рік 3 місяці 22 дня)[154].