Розділ II. ШЛЮБ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ПОДРУЖЖЯ

Оскільки праця покликана сприяти виконанню кожним з подружжя свого обов'язку дбати про матеріальне забезпечення сім'ї (див. коментар до ст. 55 СК), то подружжя має створювати один одному сприятливі умови для ефективного виконання покладених на них посадових (службових) обов'язків.

Права, закріплені у ст. ст. 43, 45 Конституції, гарантуються та забезпечуються державою громадянам України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Але робота, яку виконує жінка та чоловік щодня по веденню домашнього господарства, виходячи зі змісту сімейного законодавства, також прирівнюється законодавцем до праці за трудовим договором (контрактом) (див. коментар до ст. 6 °CК). Отже, через це подружжя мають створити один одному належні умови і для виконання такої праці, а також для відпочинку.

10. Коментована норма є скоріше моральною, яка лежить в основі взаємовідносин між подружжям, ніж юридичною. Виконання вказаної норми не забезпечене санкцією, але перешкоджання одним з подружжя здійсненню закріплених у цій нормі прав іншому з подружжя може тягнути за собою розірвання шлюбу. Крім того, чинна Конституція України передбачає й певні межі здійснення кожним громадянином права на особистий розвиток своєї особистості. Стаття 23 Конституції передбачає, що вільний розвиток особистості має здійснюватися такими шляхами, щоб при цьому не порушувалися права і свободи інших людей. Таким чином, не тільки на дружині (чоловікові) лежить обов'язок не перешкоджати іншому з подружжя здійснювати своє право на духовний та фізичний розвиток, а й той з подружжя, який вчиняє певні дії по здійсненню вказаного права, зобов'язаний при цьому утримуватися від дій, які порушують права дружини (чоловіка).

Стаття 53. Право дружини та чоловіка на зміну прізвища

1. Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.

2. У разі зміни прізвища державний орган реєстрації актів цивільного стану видає нове Свідоцтво про шлюб.

1. В коментованій статті закріплюється право подружжя на зміну прізвища. В цьому питанні новий СК України суттєво відрізняється від Кодексу про шлюб та сім'ю 1969 р. (ст. 19). Вперше, відповідно до коментованої статті, подружжя має право на зміну прізвища не лише при реєстрації, а й у будь-який час після реєстрації шлюбу. Треба зазначити, що вказане правило не збігається з тим, що закріплене в новому цивільному законодавстві. Так, в ч. 5 ст. 195 ЦК України сказано, що прізвище фізичної особи може бути змінене лише у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним. Така невідповідальність нормативних приписів не додає ясності при вирішенні цього питання.

З аналізу правил, що містяться в СК України, можна дійти наступних висновків. Право на зміну прізвища може бути здійснене дружиною або чоловіком тільки в тому разі, якщо шлюб між ними не було розірвано та обидва з подружжя є живими. Це обумовлено тим, що з фактом смерті та фактом розірвання шлюбу закон пов'язує припинення шлюбу, тобто у жінки та чоловіка припиняються всі права та обов'язки як подружжя, в тому числі і право змінити дошлюбне прізвище.

2. Здійснюючи своє право на зміну прізвища, дружина, чоловік мають змогу: а) обрати прізвище одного з подружжя як їхнє спільне; б) приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя. При цьому, якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить дружина і (або) чоловік (див. коментар до ст. 35 СК).

3. Вказане право може бути здійснене як одним з подружжя, так і ними обома за спільною заявою.

4. Зміна прізвища дружиною, чоловіком відповідно до даної статті провадиться шляхом внесення змін до відповідних актових записів цивільного стану. Порядок внесення таких змін передбачено Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 р. № 86/5.

Відповідно до п. 2.9 Положення підставою для внесення змін у актові записи цивільного стану є заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя. Ця заява може подаватись до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання, а також до відділу реєстрації актів цивільного стану районного, районного в місті, міського (міста обласного значення) управління юстиції за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб.

Разом із заявою про внесення змін до актових записів цивільного стану заявниками подаються: паспорт або паспортний документ; свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відділ реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в прийнятті та розгляді заяви про внесення змін. Заяви про внесення змін до актових записів розглядаються у тримісячний строк з дня надходження заяви до відділу реєстрації актів цивільного стану. На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому.

5. При зміні подружжям своїх дошлюбних прізвищ в актовий запис про шлюб вносяться відповідні зміни, а в актових записах про народження змінюється прізвище батька (матері) та, при потребі, самої дитини. Прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою. Якщо прізвище перемінив один з батьків, прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. За відсутності згоди питання вирішується органами опіки та піклування або судом. При переміні прізвища хоча б одним з батьків відомості про батьків у актових записах про народження повнолітніх дітей змінюються на їхнє прохання. Аналогічні зміни вносяться в актові записи про народження усиновлених повнолітніх та неповнолітніх дітей, якщо усиновителі записані батьками усиновленого.

Стаття 54. Право дружини та чоловіка на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї

1. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї. Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім'ї.

2. Усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.

3. Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя.

1. Коментована стаття містить здебільшого моральні норми, які покликані зміцнити сім'ю та сприяти взаємній підтримці та взаємодопомозі подружжя один одному. Проте вказана стаття закріплює повну рівність чоловіка та жінки при вирішенні найважливіших питань життя сім'ї. Принцип рівності чоловіка та дружини є одним з основних принципів регулювання сімейних відносин, що базується на визнанні їх однакової соціальної цінності. Він є складовою принципу рівності як принципу демократичної побудови суспільства. Вказаний принцип поступово закріплюється законодавцем спочатку на конституційному (ст. 24, ст. 51 Конституції), а потім на галузевому рівні (див. коментар до ч. 6 ст. 7 СК), проголошуючи тим самим рівність чоловіків та жінок у всіх сферах життєдіяльності, включаючи і шлюб та сім'ю.