Розділ IV ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає коло осіб, які мають право на касаційне оскарження (суб'єкти касаційного оскарження), судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку (предмет касаційного оскарження), а також підстави для такого оскарження.

2. Стаття спрямована не лише на реалізацію конституційного принципу забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, установлених законом, а й покликана не допустити використання механізму оскарження для судової тяганини.

Суб'єкти касаційного оскарження

3. Право на касаційне оскарження мають ті самі особи, що мають право й на апеляційне оскарження, тобто це особи, чиїх прав, свободи, інтересів чи обов'язків безпосередньо стосується судове рішення.

Таким чином, таке право мають:

1) сторони (позивач, відповідач) і треті особи;

2) особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

Правом на касаційне оскарження наділені також представники цих осіб, і не обов'язково, щоб представник брав участь у справі під час її розгляду судом першої і (або) апеляційної інстанцій. Представник, який бере участь в адміністративній справі на основі договору, може оскаржувати судові рішення, якщо таке право спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (частина друга статті 59 КАСУ).

Усі названі особи мають безпосередню матеріальну і (або) процесуальну заінтересованість у результатах вирішення справи.

4. У переважній більшості випадків оскаржувати судове рішення буде особа, яка бере участь у справі, якщо її не влаштовує результат розгляду і для такого оскарження є підстави. Однак можливі ситуації, коли судове рішення безпосередньо стосується інтересів іншої особи, яка не брала участі у справі. Найчастіше вона дізнається про справу вже після ухвалення рішення. В ідеалі суди першої і апеляційної інстанції мали б залучити таку особу або надати їй можливість вступити у справу ще під час розгляду. Однак внаслідок помилки або через відсутність відомостей вони цього не зробили. Тому для захисту своїх інтересів така особа також має право на оскарження.

5. Для справ щодо оскарження нормативно-правових актів передбачено особливість. У таких справах право оскаржити судове рішення надано лише особам, які брали участь у справі. Тому в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правових актів запроваджене обов'язкове розміщення оголошення в офіційному друкованому виданні про відкриття провадження. Це потрібно для того, щоб кожна заінтересована особа могла взяти участь у розгляді справи судом першої інстанції, якщо вона того бажає. Однак якщо така особа не виявила бажання взяти участь у справі, вона втрачає право на касаційне оскарження, незалежно від того, зачіпає чи ні судове рішення її інтереси. Касаційна скарга такої особи залишається без розгляду (частина шоста статті 171 КАСУ). Заінтересована особа, яка не брала участі у справі, усе ж може оскаржити судове рішення у такій справі, якщо відповідного оголошення не було зроблено у встановленому порядку.

Предмет касаційного оскарження

6. Предметом касаційного оскарження можуть бути постанови та ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції. Постанови й ухвали суду першої інстанції можуть бути переглянуті у касаційному порядку лише після їх перегляду в суді апеляційної інстанції. У касаційному порядку може бути оскаржено не кожну ухвалу. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку самостійно, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі, тобто це ухвали про:

1) залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху;

2) повернення позовної заяви (апеляційної скарги);

3) відмову у відкритті провадження в адміністративній справі (апеляційного провадження);

4) залишення позовної заяви (заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги) без розгляду;

5) зупинення провадження у справі (апеляційного провадження);

6) закриття провадження у справі (апеляційного провадження).