Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави та порядок закриття провадження в адміністративній справі, а також правові наслідки цієї процесуальної дії.

2. Стаття перешкоджає провадженню в адміністративній справі за наявності обставин, що виключають розгляд справи. Вичерпний перелік підстав для закриття провадження сприяє тому, щоб свавільно не створювалися перешкоди для доступу до суду.

Підстави для закриття провадження

3. Частина перша коментованої статті містить вичерпний перелік підстав для закриття провадження в адміністративній справі, а тому закриття провадження у справі з інших підстав є неприпустимим. Підстави для закриття провадження частково повторюють підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі (частина перша статті 109 КАСУ), але якщо відмова у відкритті провадження може бути лише на етапі вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, то суд може закрити провадження у будь-який час провадження в суді будь-якої інстанції після його відкриття, якщо будуть виявлені відповідні підстави.

4. Якщо після відкриття провадження в адміністративній справі буде виявлено, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд повинен закрити провадження в адміністративній справі (пункт 1 частини першої коментованої статті). При вирішенні питання про закриття провадження у справі суд не лише повинен визначити, що компетенція адміністративних судів не поширюється на заявлені у справі вимоги, а й визначити, у якому порядку може бути вирішено цей спір, адже в разі закриття провадження у справі із зазначеної підстави суд за частиною другою цієї статті повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Зазвичай справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо спірні правовідносини не є публічно-правовими, у спорі відсутній суб'єкт владних повноважень або взагалі відсутній спір, тобто справа за заявою не належить до компетенції адміністративних судів, визначеної статтею 17 з урахуванням пункту 1 статті 3, статей 4 і 21 КАСУ. Якщо в порядку адміністративного судочинства не належить розглядати лише частину вимог позовної заяви, то суд закриває провадження в частині позовних вимог, що не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

5. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої коментованої статті суд закриває провадження в адміністративній справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і суд прийняв таку відмову, або якщо сторони досягли примирення й умови цього примирення визнані судом.

Відмовитися від позову - це диспозитивне право позивача, а примиритися - диспозитивне право сторін, що передбачені статтею 51 КАСУ і засвідчують вичерпання спору. Порядок та умови реалізації цих прав на різних стадіях адміністративного процесу визначені статтями 112, 113, 136, 194, 219 КАСУ. Прийняття відмови від адміністративного позову чи визнання умов примирення допустимі, якщо ці дії:

1) не суперечать закону;

2) не порушують чиїх-небудь, в тому числі й сторін, прав, свобод та інтересів.

Представник, який діє на основі договору, має право вчинити такі дії, якщо таке право спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (частина друга статті 59 КАСУ).

Також слід мати на увазі, що за частинами першою і другою статті 61 КАСУ відмова органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, від адміністративного позову не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи; такі органи й особи не можуть закінчувати справу примиренням.

Суд, вирішуючи питання щодо відмови від позову чи примирення, повинен роз'яснити сторонам наслідки цих дій.

Крім того, при закритті провадження з цих підстав суд повинен вирішити питання про розподіл судових витрат відповідно до статей 95, 96 КАСУ.

Якщо позивач відмовився від адміністративного позову у якійсь частині або сторони примирилися у частині справи, тоді суд закриває провадження у відповідній частині справи.

6. Якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами, суд закриває провадження у справі, оскільки справу вже вирішено судом.

Ця підстава може застосовуватися, якщо набрало законної сили судове рішення у тотожній адміністративній справі, тобто:

1) спір у такій справі виник між тими самими сторонами;

2) спір у справі стосується одного й того самого предмета;

3) позов у справі заявлений з тих самих підстав.