Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави та порядок залишення позовної заяви без розгляду, а також правові наслідки цієї процесуальної дії для позивача.

2. Стаття перешкоджає провадженню в адміністративній справі за наявності обставин, які виключають розгляд справи, але які можна усунути, і це даватиме можливість позивачу знову звернутися із такою ж позовною заявою. Вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви сприяє тому, щоб свавільно не створювалися перешкоди для доступу до суду.

Підстави для залишення позовної заяви без розгляду

3. Стаття визначає загальний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Водночас КАСУ передбачає і спеціальну підставу для залишення без розгляду позовної заяви у справах, що пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму (частина п'ята статті 179), а також у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (частина друга статті 182) - пропущення строку звернення до суду, оскільки розгляд таких справ після закінчення строку для звернення втрачає будь-який сенс.

4. Більшість підстав для залишення позовної заяви без розгляду повторюють підстави для повернення позовної заяви (частина третя статті 108 КАСУ), але якщо позовну заяву може бути повернуто лише на етапі вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі, то суд може залишити позовну заяву без розгляду у будь-який час провадження в суді будь-якої інстанції після його відкриття, якщо будуть виявлені відповідні підстави. За наявності спеціальної підстави, про яку йдеться у попередньому пункті коментарю, позовну заяву може бути залишено без розгляду незалежно від того, чи було відкрито провадження в адміністративній справі.

5. Позовну заяву має право подати від свого імені лише особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Те, що позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності (пункт 1 частини першої коментованої статті), може бути виявлено вже після того, як відкрито провадження в адміністративній справі. Відповідно до статті 48 КАСУ адміністративна процесуальна дієздатність належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь; крім того, адміністративна процесуальна дієздатність належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Для застосування цієї підстави залишення позовної заяви без руху важливо, щоб особа не мала адміністративної процесуальної дієздатності на момент подання адміністративного позову до суду. Якщо ж позивач втратив адміністративну процесуальну дієздатність уже після відкриття провадження у справі, тоді до встановлення правонаступника (за умови, що спірні правовідносини допускають правонаступництво) або до вступу у справу законного представника позивача - фізичної особи провадження у справі зупиняється відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 156 КАСУ. Якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 157 КАСУ.

6. Позовну заяву від імені позивача може подати уповноважений ним представник. Хто може бути представником і які документи можуть підтверджувати повноваження представника, визначено у статтях 56 - 58 КАСУ. Якщо після відкриття провадження у справі буде з'ясовано, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка на момент звернення до адміністративного суду не мала повноважень на ведення справи, тоді суд залишає позовну заяву без розгляду (пункт 2 частини першої коментованої статті). Ця підстава не застосовується, якщо після подання позовної заяви позивач і його представник належним чином оформили повноваження представника. Якщо ж представник мав повноваження на ведення справи, але в ході розгляду вони закінчилися, суд також не може залишити позовну заяву без розгляду.

7. Якщо після відкриття провадження в адміністративній справі буде з'ясовано, що в провадженні цього або іншого адміністративного суду уже є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (про це, наприклад, може повідомити відповідач), тоді суд також повинен залишити позовну заяву без розгляду (пункт 3 частини першої коментованої статті), оскільки не можуть в одній справі відбуватися два провадження. Тобто для застосування цієї підстави у провадженні цього або іншого адміністративного суду має перебувати така сама (тотожна) адміністративна справа:

1) спір у такій справі виник між тими самими сторонами;

2) спір у справі стосується одного й того самого предмету;

3) позов у справі заявлений з тих самих підстав.

Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає залишення позовної заяви без розгляду.

Виявити тотожну справу у провадженні адміністративного суду можливо також за умови повноцінного функціонування Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" - судді нескладно перевірити наявність ухвали про відкриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За наявності в провадженні судів двох тотожних адміністративних справ залишається без розгляду позовна заява у справі, в якій провадження було відкрито пізніше.

Якщо ж у тотожній справі уже ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, тоді це є підставою для закриття провадження в іншій справі (пункт 4 частини першої статті 157 КАСУ), а не залишення позовної заяви без розгляду.

8. Пункти 4, 5, 8 частини першої коментованої статті встановлюють підстави для залишення позовної заяви, що зазвичай пов'язані із втратою інтересу позивача до вирішення справи.

Так, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, за умови що від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Зазначена підстава кореспондує з частиною третьою статті 128 КАСУ. Перше таке неприбуття тягне за собою відкладення розгляду справи, а друге - залишення позовної заяви без розгляду.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід відповісти на такі питання: