Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3) давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби - надавати суду технічну допомогу.

Крім того, спеціалістові роз'яснюється його обов'язок заявити самовідвід (статті 27, 29, 30 КАСУ) у разі, якщо він:

1) брав участь у розгляді цієї або пов'язаної з нею справи як суддя, представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, перекладач;

2) є членом сім'ї або близьким родичем будь-кого з осіб, які беруть участь у справі;

3) прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи чи є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

Головуючий повинен переконатися у тому, що ці права і обов'язки спеціалістові зрозумілі, а в разі необхідності - надати додаткові роз'яснення.

7. За невиконання спеціалістом своїх обов'язків кримінальна відповідальність не передбачена, однак у разі злісного ухилення від виконання вимог суду щодо здійснення покладених на спеціаліста обов'язків його може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за неповагу до суду згідно з частиною першою статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

"Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -

тягнуть за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб".

Стаття 133. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі

1. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття регулює порядок розгляду і вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі, з метою створення організаційних передумов для розгляду адміністративної справи по суті.

Клопотання та їх розгляд судом

2. Після роз'яснення процесуальних прав та обов'язків учасникам адміністративного процесу суд переходить до розгляду і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі.

Клопотання - це прохання особи, яка бере участь у справі, щодо вчинення судом певної процесуальної дії. Клопотання заявляються в усній формі та можуть бути продубльовані у письмовій формі, але їх обов'язково необхідно вмотивовувати.

3. Для того, щоб правильно вирішити клопотання, суд зобов'язаний заслухати думку інших осіб, які беруть участь у справі, присутніх у судовому засіданні.

Вчинення інших дій, які не пов'язані з розглядом та вирішенням заявленого клопотання, не допускається, оскільки клопотання повинно бути вирішене негайно.

4. Суд може припинити заслуховування, розгляд і вирішення клопотань або обмежити їх кількість у разі, якщо дійде висновку про зловживання з боку особи, яка бере участь у справі, зазначеним правом з метою затягнути розгляд справи. До такого висновку може підштовхнути велика кількість безглуздих або неважливих для розгляду справи клопотань.

5. Особи, які беруть участь у справі, можуть заявляти клопотання не лише на цьому етапі, а й на будь-якому етапі під час судового розгляду справи.