Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Визнання адміністративного позову під час судового розгляду і його наслідки

9. Визнання адміністративного позову означає, що відповідач погоджується з вимогами позивача, їхньою законністю та обґрунтованістю і бажає уникнути у зв'язку з цим судового розгляду справи по суті, що, як правило, тягне за собою прийняття постанови в адміністративній справі. Відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково.

10. Від імені відповідача визнати адміністративний позов може його представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

11. Визнання адміністративного позову здійснюється у формі усної заяви відповідача або його представника. Якщо воно викладене у формі письмової заяви, то заява приєднується до справи. Заяву про визнання позову може бути зроблено протягом усього часу судового розгляду.

12. До прийняття рішення за заявою суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, а також має пояснити відповідачеві наслідки задоволення цієї заяви і переконатися, чи продовжує відповідач наполягати на задоволенні заяви.

При прийнятті рішення за заявою про визнання адміністративного позову суд повинен переконатися в тому, що таке визнання не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів (частина четверта статті 112, частина четверта статті 51 КАСУ). Зокрема, визнання адміністративного позову суперечитиме закону, якщо заяву про це подав представник позивача, який не має повноважень на вчинення цієї дії, або якщо задоволення адміністративного позову у цій справі порушуватиме вимоги права.

Якщо задоволенням адміністративного позову у зв'язку з визнанням позову суд може зачепити права, свободи чи інтереси третьої особи, то суд повинен одержати згоду на те, щоб прийняти визнання адміністративного позову, від такої особи.

13. Наслідки прийняття судом визнання відповідачем адміністративного позову визначені статтею 112 КАСУ. При повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його судом суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову із зазначенням способу судового захисту відповідно до частини другої статті 162 КАСУ. Якщо таке визнання є частковим, суд приймає часткову постанову у справі щодо визнаної відповідачем частини позовних вимог (стаття 164 КАСУ). Постанову суду може бути оскаржено у загальному порядку.

Ухвала суду про неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову і продовження розгляду справи не може бути оскаржена окремо від постанови у справі.

Примирення сторін під час судового розгляду і його наслідки

14. Примирення сторін є спільним волевиявленням сторін, яким врегульовується спір шляхом взаємних поступок. Примирення може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету адміністративного позову.

15. Умови примирення сторін не повинні суперечити вимогам права і порушувати права, свободи та інтереси інших осіб. Зазвичай примирення сторін не може стосуватися нормативно-правових актів, оскільки дія цих актів зачіпає права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й значного кола інших осіб. Наприклад, якщо сторони погодяться на відшкодування шкоди, а позивач не наполягатиме на визнанні цього акта протиправним і нечинним, тоді є всі підстави відмовити у визнанні примирення на таких умовах. Але якщо відповідач погодиться змінити нормативно-правовий акт у законний спосіб чи визнати його таким, що втратив чинність, а позивач не буде наполягати на відшкодуванні завданої цим актом шкоди, тоді примирення на таких умовах буде допустимим.

16. Від імені сторони примиритися в адміністративній справі може її представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

17. Про примирення та його умови сторони повідомляють суд у формі усної або спільної письмової заяви. Якщо примирення викладено у формі письмової заяви, то така заява приєднується до справи. Заяву про примирення може бути зроблено протягом усього часу судового розгляду.

До прийняття рішення за заявою суд має пояснити сторонам правові і практичні наслідки задоволення цієї заяви.

18. Якщо сторонам необхідний час для узгодження умов примирення, суд за спільним клопотанням сторін має зупинити провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 156 КАСУ на час, достатній для примирення. Перебіг процесуальних строків у цьому разі зупиняється. Якщо сторони готові представити умови примирення найближчим часом, то суд за їхнім клопотанням може оголосити перерву у судовому розгляді.

19. У разі примирення сторін та визнання його умов судом, згідно з пунктом 3 частини першої статті 157 КАСУ, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. У цій ухвалі доцільно відразу вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 96 КАСУ.

За наявності такої ухвали повторне звернення того ж позивача до суду із тотожними позовними вимогами до того самого відповідача і з тих самих підстав відповідно до частини третьої статті 157 КАСУ не допускається.

20. Ухвалу про закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку з примиренням сторін може бути оскаржено у загальному порядку (частина третя статті 157 КАСУ).

21. Суд не може визнати умови примирення сторін, якщо внаслідок цього будуть порушені норми права або чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Якщо у справі беруть участь також треті особи і умови примирення опосередковано стосуються їхніх інтересів, то суд не може визнати умови примирення сторін без згоди на це третіх осіб. Ухвала суду про невизнання умов примирення сторін і продовження розгляду справи не може бути оскаржена окремо від постанови у справі.