Розділ III ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

(Із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок ухвалення та оформлення судових рішень залежно від їх видів. Стаття спрямована на невідкладне ухвалення судових рішень: постанов - після судового розгляду, а ухвал - після розгляду відповідного питання. Обов'язкова письмова форма, як правило, передбачена для судових рішень, що можуть бути оскаржені.

Порядок прийняття постанови, її форма

2. Суд приймає постанову (рішення по суті справи з відповіддю на позовні вимоги) іменем України - у такий спосіб держава Україна реалізує судову владу у конкретній справі. Тут відтворено конституційний припис - частину п'яту статті 124 Конституції України, - і частину першу статті 14 КАСУ з уточненням щодо виду судового рішення (постанова) і часу його прийняття (негайно після закінчення судового розгляду). Частина перша коментованої статті спрямована передусім на те, щоб виключити часовий інтервал між закінченням судового розгляду і прийняттям постанови.

Нагадаємо, що після завершення судового розгляду суд виходить до нарадчої кімнати (стаття 153 КАСУ), де відбувається прийняття постанови.

3. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті. Постанову повинен прийняти і підписати склад суду, який розглянув справу. Такий склад суду визначається відповідно до правил статей 23 - 24 КАСУ, адже кожен має право на рішення у своїй справі, ухвалене законним складом суду. Важливість положень щодо складу суду для належного здійснення судочинства підтверджується статтею 204, частиною третьою статті 227 КАСУ, відповідно до яких скасування рішення внаслідок незаконного складу суду не залежить від того, чи є воно правильним по суті.

Жоден суддя з колегії суддів, якщо суд розглянув справу колегіально, не має права утримуватися від голосування і відмовлятися підписати постанову (частина друга статті 25 КАСУ).

4. Якщо адміністративна справа є складною і виготовлення постанови може зайняти тривалий час, як виняток, складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк до п'яти днів з дня закінчення розгляду справи (частина третя коментованої статті). При цьому суд повинен невідкладно скласти короткий варіант постанови у вигляді вступної та резолютивної частин постанови (пункт 1, 4 статті 163 КАСУ), який підписується всім складом суду.

5. Після прийняття і підписання постанови (у повному чи, як виняток, скороченому варіанті) суд повертається з нарадчої кімнати і головуючий прилюдно проголошує постанову в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Детальніше про проголошення постанови див. статтю 167 КАСУ і коментар до неї.

Порядок постановлення ухвали, її форма

6. Під час здійснення адміністративного судочинства суд з усіх процесуальних питань постановляє ухвали. Ухвали з процесуальних питань, які суд постановляє поза межами судового розгляду (тобто розгляду справи по суті відповідно до глави 3 розділу III цього Кодексу), завжди викладаються у письмовій формі.

Ухвали з питань, які суд постановляє в судовому засіданні під час судового розгляду, як правило, є усними, постановляються на місці без виходу до нарадчої кімнати, проголошуються судом негайно і заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання (частини шоста - сьома коментованої статті). Усна ухвала складається з висновку суду та мотивів, з яких суд дійшов цього висновку (частина друга статті 165 КАСУ).

Якщо в ході судового розгляду суд не може вирішити якесь питання процесуального характеру на місці, він виходить до нарадчої кімнати і постановляє ухвалу там, виклавши її у письмовій формі у вигляді окремого документа. Ухвалу повинен постановити і підписати склад суду, який розглядає справу. Жоден суддя з колегії суддів, якщо суд розглядає справу колегіально, не має права утримуватися від голосування і відмовлятися підписати ухвалу (частина друга статті 25 КАСУ). Ухвалу, постановлену в процесі судового розгляду в нарадчій кімнаті, суд повинен проголосити у судовому засіданні негайно після постановлення та виходу з нарадчої кімнати (останній абзац частини четвертої, частини п'ята і сьома коментованої статті).

Але в будь-якому разі окремим документом завжди належить викладати ухвали з питань:

1) залишення позовної заяви без руху (стаття 108 КАСУ);

2) повернення позовної заяви (стаття 108 КАСУ);

3) відкриття провадження в адміністративній справі (стаття 107, 109 КАСУ);

4) об'єднання та роз'єднання справ (стаття 116 КАСУ);