3) визначити рівень доходів особи як єдину підставу для отримання безоплатної правової допомоги;
4) надати повноваження органам юстиції давати дозвіл особі на отримання певного виду правової допомоги;
5) фінансувати послуги з надання безоплатної правової допомоги за рахунок держави.
Необхідність прийняття відповідного закону випливає і з частини третьої коментованої статті, і з пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ.
Рекомендована література
Правова допомога: Зарубіжний досвід та пропозиції для України / Автори-упорядники О. А. Банчук, М. С. Демкова. - К.: Факт, 2004. - 336 с.
Стаття 91. Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду
1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає порядок несення судових витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду. Її положення спрямовані на компенсацію стороні, яка виграє справу, витрат на прибуття до суду та втраченого заробітку чи відриву від звичайних занять. З іншого боку, вони запобігають завищенню витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.
Склад витрат сторін та їхніх представників, пов'язаних з прибуттям до суду
2. Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, оплачуються відповідною стороною.
3. До складу витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, відносяться не будь-які видатки, зумовлені приїздом до суду. До цих витрат відносяться:
1) витрати на переїзд до іншого населеного пункту сторін та їх представників;
2) витрати на наймання житла для сторін та їх представників у разі переїзду до іншого населеного пункту;
3) добові у разі переїзду до іншого населеного пункту;
4) втрачений заробіток та збитки за відрив від звичайних занять сторін та їх представників.
Потрібно пам'ятати, що до цих витрат не відносяться витрати, пов'язані із прибуттям до суду з власної ініціативи сторони чи представника без виклику чи повідомлення суду (наприклад, для ознайомлення з матеріалами справи). Видатки на проїзд, наймання житла, добові відносяться до складу цих витрат лише у разі переїзду до іншого населеного пункту. Тому якщо суд знаходиться в межах одного населеного пункту зі стороною чи представником, такі видатки не можуть бути компенсовані іншою стороною.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА“ на сторінці 143. Приємного читання.