Розділ IV НАБУТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЛЮ

7. Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.

8. У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.

9. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.

Право постійного користування на декілька земельних ділянок, наданих під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку), може посвідчуватися одним державним актом (Стаття 126 із змінами, внесеними згідно із Законом 05.03.2009 N 1066-VI).

1. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. (РЕДАКЦІЯ НЕ ЧИННА)

До частини першої. Правопосвідчуючими документами щодо оформлення прав власності на земельну ділянку і постійного користування земельною ділянкою є держав­ний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (форма та зміст цих документів затверджені ПКМ від 02.04.2002 №449).

Щодо державної реєстрації державних актів див. ст. 202 ЗКУ та коментар до неї.

Коментована стаття, а також ст. 125 ЗКУ не встановлюють ніяких винятків щодо посвідчення права державної та комунальної власності на земельні ділянки. Формально, право власності на землю держави та територіальних громад також має виникати після отри­мання державного акта. Між тим, форми державних актів, якими можна було б посвідчити право державної або комунальної власності, на сьогодні не існує (очевидно також, що посвідчувати такі права державними актами навряд чи можливо і вже точно - недоцільно). У таких умовах слід вважати, що ст.ст. 125, 126 ЗКУ поступаються дією спеціальним поло­женням ч. 1 ст. 84 ЗКУ, яка передбачає існування права державної власності безпосередньо в силу вимог закону. З цих міркувань ми вважаємо помилковою позицію Міністерства юстиції України, викладену у п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5, за якою слід вимагати підтвердження права державної та комунальної власності державним актом. Очевидно, так само вважають і багато нотаріусів, які часто ігнорують вимоги Інструкції, посвідчуючи договори про відчуження державних земель.

До частини другої. Щодо договорів оренди землі див. коментар до ст. 93 України. Щодо реєстрації договорів оренди землі див. ст. 202 ЗКУ та коментар до неї.

Глава 20 Продаж земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів

(Назва глави 20 в редакції Закону N 509-VI від 16.09.2008)

Щодо тлумачення вислову "продаж права на земельну ділянку" в розумінні надання ділянки в користування див. коментар до ч. 2 ст. 124 ЗКУ.

Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них

1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) гро­мадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

2. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

(Стаття 127 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від 19.12.2006, N 107-VI від 28.12.2007; текст статті 127 в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008; в редакції Закону N 509-VI від 16.09.2008)

Загальна характеристика. Після змін, внесених ЗУ від 16.09.2008 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", коментована стаття фактично втратила регулятивне значення.

Разом із тим, вважаємо за необхідне звернути увагу на декілька моментів, пов'язаних із продажем земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них.

За загальним правилом, земельна ділянка державної або комунальної власності або "право на неї" відчужується "на конкурентних засадах у формі аукціону" (див. ч. 1 ст. 134 ЗКУ та коментар до неї). Порядок відчуження визначається главою 21 ЗКУ.