Розділ «Огляди досліджуваних рішень Європейського суду з прав людини»

Теза із рішення: «…Крім того, судова колегія враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме рішення по справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року, яким встановлено що… наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу…»

22) рішення Апеляційного суду Вінницької області від 10 грудня 2014 року, справа № 138/776/14-к, судді: Аліфанов Ю. Б., Зайцев В. А. та Сілаков С. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41859832

23) рішення Апеляційного суду Черкаської області від 21 січня 2014 року, справа № 11/793/8/14, судді: Шкреба Р. Д., Неділько М.І. та Чорна Я. Ю.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37117891

Теза із рішень: «…Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…»

24) рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року, справа № 2604/16138/12, суддя Бірса О. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42223010

Теза із рішення: «…При цьому, відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі…»

25) рішення Вищого господарського суду України від 04 березня 2015 року, справа № 20/20, судді: Гончарук П. А., Кондратова І.Д. та Стратієнко Л. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43017185

Теза із рішення: «… Стосовно тверджень заявника касаційної скарги про невмотивованість судового рішення, Вищий господарський суд України зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини параграф 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, апеляційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником…»

26) рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 20 грудня 2013 року, справа № 1527/1–182/11, суддя Шурупов В. В.

27) рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 23 серпня 2013 року, справа № 1/679/6/2013, судді: Латюк П. Я., Задворний О. Л. та Козачко С. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33170159

28) рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 вересня 2013 року, справа № 2218/12133/2012, судді: Латюк П. Я., Задворний О. Л. та Дуфнік Л. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33868037

Теза із рішень: «…На підтвердження цього свідчать подібні за своєю сутністю висновки Європейського суду з прав людини, … за якими «у випадку, коли особа висуває небезпідставну скаргу щодо поганого поводження з боку суб'єктів владних повноважень в порушення статті 3 Конвенції, це положення, якщо його тлумачити у світлі загального обов'язку держави відповідно до статті 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування. Розслідування за скаргами заявника про погане поводження є неефективним у зв'язку зі значною затримкою при порушенні кримінальної справи, нехтуванням твердження заявника щодо незабезпечення безсторонності розгляду його скарг, а також, що основною підставою для висновку щодо необґрунтованості скарги є невизнання оскаржуваного поводження особами, на яких вказує заявник…»

29) рішення Бориславського міського суду Львівської області від 24 грудня 2013 року, справа № 438/609/13-к, суддя Посисень Л. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34414005