Розділ «Огляди досліджуваних рішень Європейського суду з прав людини»

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36823629

Теза із рішення: «…Також, суд критично оцінює покази підсудних даних під час досудового слідства (а. с. 25, 41), оскільки вони добуті у відсутності захисника… використання зізнавальних показів, отриманих у відсутність адвоката (в тому числі у відсутність адвоката, вибраного за власним бажанням), для обґрунтування засудження, порушує право на захист…»

6) рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 19 вересня 2014 року, справа № 645/113 89/13-к, судді: Тарасенко Л. М., Бабкова Т. В. та Сілантєва Е.Є.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40538259

Теза із рішення: «…Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА після тривалого незаконного тримання, без забезпечення їй в цей період права на доступ до захисника, права відмовитися від надання показань та права не свідчити проти себе, написала під диктовку працівників міліції явку з повинною, а тому її перші зізнавальні покази не є добровільними, що являється безумовним порушенням права особи на захист.».

7) рішення Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2015 року, справа № 216/7030/13-к, суддя Мазурчак В. М.

Теза із рішення: «…Відповідно до характеристики ОСОБА_2 зі школи ОСОБА_2 читав за примусом… моральний ідеал не стійкий, міг піти і за поганим і за хорошим (а. с. 77 ДР). Ця характеристика ставить під сумнів те, що ОСОБА_2 добровільно прочитала протокол свого допиту. За цих умов зібрані стороною обвинувачення докази слід визнати недопустимими…»

8) рішення Любешівського районного суду Волинської області від 17 січня 2015 року, справа № 157/917/13-к, суддя Гладіч Н.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42331055

Теза із рішення: «…використання визнавальних показів, отриманих у відсутності адвоката (в тому числі у відсутності адвоката, вибраного за власним бажанням) для обґрунтування засудження, порушує право на захист…»

9) рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 березня 2014 року, справа № 575/972/13-к, судді: Ковальова О. О., Плотнікова Н. Б. та Ільченко В. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37677697

Теза із рішення: «…Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 без забезпечення йому права на доступ до захисника, права відмовитися від надання показань та права не свідчити проти себе, написав явку з повинною, що є безумовним порушенням права особи на захист, в тому числі, відповідно до правових позицій, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи «Гриненко проти України», «Замфереско проти України»), а тому колегія суддів вважає його перші зізнавальні покази не є добровільними, про що повідомляв обвинувачений як орган досудового слідства, так і суддю…»

10) рішення Смілянський міськрайонний суд Черкаської області від 11 березня 2014 року, справа № 703/1270/13-к, судді: Васильківська Т. В., Прилуцький В. О. та Манько М. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37529840

Теза із рішення: «… Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 після тривалого незаконного тримання, без забезпечення йому в цей період права на доступ до захисника, права відмовитися від надання показань та права не свідчити проти себе, написав під диктовку працівників міліції явку з повинною, то його перші зізнавальні покази не є добровільними…Вказане є безумовним порушенням права особи на захист…»

11) рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 21 березня 2014 року, справа № 703/4232/12, суддя Драб В. І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37764919

Теза із рішення: «…В основі обвинувачення по даному епізоду покладена явка з повинною ОСОБА_1 від 18.12.2009 року (Т. 1 а. с. 117119). Однак, згідно його показів, даних у судовому засіданні та показів свідка — слідчої ОСОБА_21, даних нею у судовому засіданні, що також підтверджується протоколами допиту підозрюваного (Т. 1 а. с. 143144, Т. 2 а. с. 28–29), рапортом працівника Івано-Франківського МВ УМВС (Т. 1 а. с. 50), ОСОБА_1 прямував на автобусі до Івано-Франківська, а на автобусній зупинці попереджені працівники міліції його зустріли 17.12.2009 року, і згодом доставили до Виноградівського РВ. Деякий час ОСОБА_1 тримали у ізоляторі тимчасового тримання, що однак документально не підтверджено, однак іншого місцезнаходження підсудного на протязі зазначеного проміжку часу не встановлено. Вказане є безумовним порушенням права особи на захист..»

12) рішення Апеляційного суду міста Києва від 21 травня 2015 року, справа № 11-сс/796/1325/2015, судді Ковальська В. В., Ігнатов Р. М. та Кепкал Л.І.