Розділ сьомий ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЇ

Від диктатури до демократії

ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЇ

Для того, щоб збільшити шанси на успіх, лідерам руху опору необхідно розробити всеохоплюючий план дій, здатний зміцнити дух народу, що зазнає страждань, послабити і згодом зруйнувати диктатуру і встановити демократичний режим. Для цього потрібно ретельно оцінити ситуацію і зважити можливі варіанти ефективних дій. На підставі такого ретельного аналізу можна виробити як генеральну, так і конкретні стратегії визвольних кампаній. Адже, попри взаємопов’язаність, вироблення генеральної та конкретних стратегій — два різні процеси. Розробку стратегій окремих кампаній можна завершити лише після створення генеральної стратегії. Мета цих стратегій полягає у досягненні та підтриманні глобальних стратегічних цілей.

Розробляючи стратегію опору, необхідно врахувати багато важливих питань і завдань. Визначимо деякі з них, які слід врахувати як на глобальному стратегічному рівні, так і на рівні стратегій окремих кампаній. Передусім будь-яке стратегічне планування вимагає від стратегів руху опору глибокого розуміння конфліктної ситуації загалом із зосередженням уваги на природних, історичних, урядових, військових, культурних, соціальних, політичних, психологічних, економічних і міжнародних чинниках. Стратегію можна розробити лише в контексті конкретної боротьби та її передумов.

Демократичні лідери і стратеги повинні визначити цілі та значущість своєї справи, що є першим відповідальним кроком. Чи варті цілі великої боротьби і чому? Конче необхідно сформулювати справжню мету боротьби. Ми вже довели, що висувати за мету повалення диктатури та усунення від влади диктаторів недалекоглядно. Така мета є частковою та обмеженою. У таких конфліктах метою повинно бути вільне суспільство з демократичною системою правління. Від чіткого усвідомлення цього залежить вироблення генеральної та похідних від неї конкретних стратегій. Зокрема, стратеги покликані дати відповідь на багато фундаментальних запитань, таких як:

• які основні перешкоди стоять на шляху досягнення свободи?

• які чинники сприятимуть досягненню свободи?

• у чому головна сила диктатури?

• які слабкі місця має диктатура?

• наскільки вразливі джерела сили диктатури?

• у чому перевага демократичних сил і населення загалом?

• якими є слабкі сторони демократичних сил і як їх можна зміцнити?

• який статус третіх сторін, що поки не беруть участі в конфлікті, проте вже підтримують чи можуть підтримати або диктатуру або демократичний рух, і якщо так, то яким чином?


Вибір засобів


На глобальному стратегічному рівні організатори повинні обрати засоби боротьби, які вони застосовуватимуть у майбутньому конфлікті. Слід оцінити переваги та недоліки кількох альтернативних методів боротьби, таких як звичайні військові дії, партизанська війна, політичний спротив тощо. Здійснюючи вибір, стратеги будуть змушені відповісти на такі запитання: чи відповідає обраний спосіб боротьби потенційним можливостям демократів? Чи передбачає обраний метод залучення пригнобленого населення? Цей метод передбачає удар по слабких чи сильних місцях диктатури? Чи допоможуть обрані засоби демократам зміцнити впевненість у своїх силах, чи навпаки, ще більше узалежнять їх від третіх сторін чи зовнішніх чинників? Які є відомості про повалення диктатури за допомогою використання обраних засобів? Збільшать чи зменшать ці засоби можливі втрати і руйнацію під час майбутнього конфлікту? Припустивши, що справа повалення диктатури завершиться успіхом, як впливатимуть обрані засоби на формування правлячого режиму, що постане після завершення боротьби? Виробляючи генеральну стратегію, слід виключити такі види діяльності, які, як показала практика, здатні лише погіршити ситуацію.

У попередніх розділах ми довели, що політичний спротив пропонує суттєві переваги, порівняно з іншими методами боротьби. Стратеги повинні проаналізувати конкретну конфліктну ситуацію і визначити, чи може політичний спротив дати ствердні відповіді на перелічені запитання.


Планування заради демократії


Слід пам’ятати, що в боротьбі з диктаторським режимом глобальна стратегічна мета полягає не лише у поваленні режиму, а й у встановленні демократичної системи та унеможливленні нової диктатури. Щоб досягти цієї мети, слід обирати засоби боротьби, які сприятимуть перерозподілу влади в суспільстві. За умов диктатури населення та громадські інституції суспільства були занадто слабкими, а уряд занадто сильним. Якщо такий дисбаланс не буде змінено, то новий порядок, за бажанням нових лідерів, може стати таким самим деспотичним, як і попередні. Отже, «палацові революції» та державні перевороти не є виходом з ситуації. Як зазначалося у п’ятому розділі, політичний спротив призводить до більш справедливого розподілу існуючої влади через мобілізацію суспільства проти диктатури. Цей процес відбувається кількома шляхами. Розвиток здатності ненасильницької боротьби означає, що репресії диктатури вже не так легко призводять до страху і покори населення. Населення матиме в розпорядженні потужні засоби, щоб протистояти режиму та час від часу блокувати здійснення диктаторами своєї політики.

Більше того, мобілізація сил народу шляхом політичного спротиву зміцнить незалежні суспільні структури. Досвід здійснення вже одного разу реальної влади забувається не скоро. Знання та навики, здобуті населенням в процесі боротьби, роблять його менш придатним до підкорення новим диктатором. Така зміна у балансі сил врешті-решт підвищить імовірність встановлення міцного демократичного суспільства.


Зовнішня допомога


Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Від диктатури до демократії» автора Шарп Джин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ сьомий ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи