Розділ «ЩО ТАКЕ «П'ЯТА КОЛОНА» І ЯК З НЕЮ БОРОТИСЯ»

Українофобія: «П'ята колона» та її ляльководи

Видатний науковець Іван Діяк у своєму дослідженні «П’ята колона в Україні: загроза державності», продовжує розвивати тему, над якою працює вже довгий час. Його книги «Хто захистить наш народ і державу: штрихи до історії та сьогодення Компартії України?» (2000), «Україна — Росія. Історія та сучасність» (2001), «Національне відродження чи нова русифікація?» (2000) та інші мали би стати настільними посібниками для всіх, хто цікавиться історією нашої держави та переймається її долею тепер і в майбутньому.

Отже, поняття «п’ята колона» увійшло в широкий обіг з часів громадянської війни в Іспанії. На початку жовтня 1936 року, коли війська генерала Франческо Франко чотирма колонами охоплювали Мадрид, столицю Іспанії, генерал з числа франкістів Еміліо Мола у виступі по радіо зазначив, що наступ розпочне п’ята колона, яка вже знаходиться в Мадриді й яка вирішить долю битви.

З того часу означення внутрішнього ворога, ворожої агентури, яка веде підривну роботу всередині своєї країни отримало цю назву. «Випадкова комбінація слів «п’ята колона» перетворилася на визначений термін, котрий використовується поряд із поняттями «троянський кінь» або «комінтерн», — зазначає Іван Діяк.

Книга складається з чотирьох розділів: історія питання, склад п’ятої колони, п’ята колона в сучасній Україні та способи протидії. Як зазначено в анотації, «слідуючи усім вимогам, які ставляться перед науковою роботою, одночасно автор спробував написати книгу так, щоб зробити її цікавою та доступною для широкого кола читачів».

Науковець, реально оцінюючи загрозу «п’ятої колони» для майбутнього України і виразно усвідомлюючи, що жоден зовнішній ворог не страшний, якщо всередині країни знешкоджено його явну й приховану агентуру, детально досліджує проблему нинішньої загрози державності з боку тих, хто втративши страх і рештки совісті, підпрягся до імперського воза, вірнопіддано служачи тим, хто стверджує, що «або Україна знову приєднається до Росії, або війна». Ці слова належать Сергію Бабуріну, відомому російському політику, до речі, вірним союзником якого в Україні є ПСПУ та її лідерка Наталя Вітренко. У своїй праці Іван Діяк наводить історичні приклади як зі світової, так і з вітчизняної історії, на основі глибокого аналізу фактів та документів прямо вказує на ті сили, котрі намагаються заперечити українську державність та розхитати її єдність як в політичному, так і в територіальному аспекті. Сміливо вказує автор і на ляльководів, котрі вже особливо й не ховаються за лаштунками «театру масок», а практично цілком відверто і цинічно декларують свої цілі та задіюють механізми їх реалізації. Напевно доцільно навести хоча б кілька цитат як російських діячів, так і їх «українських» (важко підібрати слово) …«шісток». Ось наприклад слова Леоніда Грача (КПУ): «Вобщем то мы все в политической команде России. В том числе и те, кто находится в Киеве. Они отдают себе отчет: Украина сегодня расколота на две части, но Украину можно заарканить в результате выборов…» (стор. 90). А ось слова Жиріновського: «Вы на Украине обнаглели, а Ющенко будет наказан, это уже сказалось на его здоровье, это сделали украинские патриоты…» (стор. 106). Кирил Фролов, головний експерт по Україні затулінського так званого інституту країн СНГ рекомендує: «Россия должна действовать без комплексов. Поддержка православия должна осуществляться в форме поддержки православних информационно-политических проектов… Соответственно, Синод Украинской православной церкви Московского патриархата призывает, чтобы православное большинство Украины также организованно выступило против Ющенко» (стор. 70). «…Востребовать кадровый потенциал русских, православных, русинских, пророссийских организаций, предоставив их лидерам и експертам достойные места в политической, политтехнологической, экспертной и информационной сферах, дать им шанс на ТВ, в крупних печатных и сетевых изданиях, административных и партийных структурах» (стор. 89–90). Та й сам Затулін не приховує своєї місії: «Я курирую в «Единой России» отношения с Партией Регионов, это мое партийное и депутатское поручение» (стор.97). І таких відвертих цитат у книзі Іванa Діяка аж задосить.

Автор, ретельно дослідивши механізми, засоби, методику дій «п’ятої колони» в Україні, визначивши її складові (бюрократична, комерційна, етнополітична, слов’янська, колишня номенклатура, комуністична, церковно-політична, ренегатська, іноземна військова присутність), виводить її роль і завдання, поставлені кремлівськими господарями. «За її допомогою по розробленим московськими політтехнологами планам ця колона повинна відіграти головну роль в наступному:

· розмивання та знищення національної ідеї українців;

· маргіналізація української мови та культури шляхом законодавчого закріплення в Україні двомовності;

· розпорошення і протиставлення українців один одному за конфесійною, мовною, регіональною ознаками;

· послаблення української держави через роздмухування внутрішніх суперечок в еліті з фундаментальних питань існування країни, для чого насичувати її органи влади представниками п’ятої колони, а також через штучне провокування і загострення національних та економічних проблем, енергетичної кризи».

Наклавши цю схему-матрицю на програмові декларації, гасла та конкретні дії ряду політичних партій, громадських організацій, псевдорелігійних рухів, різних «союзів», «двіженій», «общин», «блоків» та «братств», помічаємо, як ніби на фотопапері проявляється на чолі їх одіозних лідерів печать Каїна. Іван Діяк не вагається називати титули, посади, імена. Він прямо вказує на очільників КПУ, ПСПУ, Партії регіонів, керівництво УПЦ (МП)… Сторінки книги читаються як акт звинувачення. З доказами, свідками, постраждалими, відповідними статтями і належним вироком. І лише обурення та подив викликає бездіяльність відповідних органів у знешкодженні відверто антидержавних чинників, адже ми сьогодні наочно спостерігаємо, з якою послідовністю та пунктуальністю декларації, концепції та проекти антиукраїнських сил втілюються в дійсність реваншистами.

«Кожна революція варта чогось лише тоді, коли вона уміє захищатися», — повчав відомий професіонал. «Народ піднімався на повстання, здобував перемогу, проте на завершальних етапах боротьби втрачав пильність, і купка пройдисвітів за допомогою зовнішніх ворогів захоплювала владу», — нагадує автор книги. Сьогодні це нагадування є як ніколи актуальним і ой як же ж важливо, щоби з працею Івана Діяка ознайомилося якнайширше коло співвітчизників, яким не байдужа доля України. Відповіді на хвилюючі питання, хто і чому підриває нашу незалежність, розхитує човен, у якому ми всі перебуваємо, і головне — як з цим боротися — ви знайдете в книзі «П’ята колона в Україні: загроза державності».

Наступний розділ:

ЗМІСТ


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українофобія: «П'ята колона» та її ляльководи» автора Рог Виктор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЩО ТАКЕ «П'ЯТА КОЛОНА» І ЯК З НЕЮ БОРОТИСЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи