Розділ «З ХВОРОЇ ГОЛОВИ НА ЗДОРОВУ»

Таке враження складається після ознайомлення з текстом звернення ПСПУ до Верховної ради під промовистим заголовком «Про недопущення реабілітації в Україні гітлерівських нацистських організацій та їх посібників». Від назви тексту аж мурашки по шкірі. Невже в Україні хтось заїкнувся про реабілітацію німецької націонал-соціалістичної робітничої партії чи її бойових загонів, на кшталт СА чи СС, а може хтось подав у ВР законопроект про визнання РОА на чолі з сталінським улюбленцем генералом ЧА Власовим? А можливо, йдеться про тих, хто підписував пакт Молотова і Ріббентропа, хто спільно з «партайгеноссе» ділив Європу і розпалював Другу світову війну, спільними парадами дефілював з гітлерівцями у Бресті в 1939р., хто підгодовував нацистську Німеччину аж до червня 1941?

Виявляється, ні. «Полум’яна Наташа» затягнула стару шарманку. Вона протестує проти визнання тих, хто захищав український народ і боровся на своїй землі проти всіх окупантів за Самостійну Україну. Вона боїться визнання ОУН-УПА.

Не варто переказувати зміст «звернення», яке рясніє комуністичними штампами, відвертою брехнею і цинічними наклепами, безпідставними звинуваченнями та банальними підтасовками, на зразок притягування за вуха до питання визнання ОУН-УПА матеріалів Всесвітньої конференції по боротьбі з расизмом, расовою дискримінацію, ксенофобією з 2001 року. Матеріали цієї конференції, а зокрема її 84 пункт, безпосередньо стосується не визвольно-державотворчої ідеології та патріотичної діяльності українських націоналістів, а швидше антинародної ідеології та злочинної діяльності чорносотенних імпершовіністичних організацій, на зразок «євразійців», членом ради яких є й сама Наталія Вітренко та її «вождя» Алєксандра Дугіна з його апологетикою «імперської місії Москви», «континентальної Євразії», «тамплієрів пролетаріату» та «консервативної революції». Втім, після останніх подій в РФ, пов’язаних з депортацією та переслідуванням грузинів та представників інших нацменшин саме за «расовою, національною та релігійною ознаками» і сам Уряд РФ та В.В.Путін мав би підпадати під відповідні санкції.

Зовсім втративши не те що рештки совісті, а навіть здорового глузду, автори звернення «нічтоже сумяжися» заявляють, що від рук українських націоналістів загинуло 1,5 мільйонів євреїв, 1 млн. українців, до півмільйона поляків. (Цікаво, а що тоді німці на Україні робили, адже виходячи з таких масштабних цифр та обмеженого терену і часу дії УПА, там навіть жаб не мало би лишитися). Навіть дивно, чому не згадано про те, що нібито «члени ОУН на сніданок споживали виключно кров російських немовлят», а після півночі перетворювались у вампірів і літали на німецьких мітлах?

Лише один витяг з тексту заслуговує на пильну увагу і спонукає не просто задуматись, але й безпосередньо діяти. Це уривок з матеріалів «Нюрнберзького процесу» (т.7. стор. 312–313). в якому йдеться про визнання злочинами проти людства «вбивства, знищення, поневолення, виселення та інші жорстокості, здійснені по відношенню до цивільного населення до чи під час війни, або переслідування з політичних, расових чи релігійних мотивів з метою здійснення чи в зв’язку з любим злочином, підлягаючим юрисдикції Трибуналу, незалежно від того, чи являлись ці дії порушенням внутрішнього права країни, де вони були здійснені, чи ні».

Голодомор, Биківня, Катинь, УГКЦ, УАПЦ, Дем'янів Лаз, Вінниця, Чортків, Умань, Луцьк, НКВД, КПСС, Сибір, Соловки, Сандормох, ГУЛаг…

«І буде суд, і буде кара!»