РОЗДІЛ 6. СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

- підготовку інформаційних продуктів;

- прийняття термінових заходів, спрямованих на створення єдиного інформаційного простору держави і його інтеграції в світовий інформаційний простір;

- встановлення жорсткого контролю за державними системами зв'язку та телекомунікацій.

Програма повинна передбачати розгляд таких напрямків:

- формування і розвиток інформаційної інфраструктури держави;

- реалізація права на інформацію в інформаційних мережах;

- захист особистості, суспільства, держави від неякісної, фальшивої інформації і дезінформації;

- захист інтелектуальної власності в інформаційних мережах;

- захист інформації, в тому числі персональних даних, даних в інформаційних мережах;

- застосування можливостей інформаційних технологій для розвитку нових форм трудової діяльності, освіти та виховання;

- захист прав споживачів та розвиток конкуренції в мережах;

- міжнародне співробітництво з проблем створення глобального інформаційного суспільства;

- координація робіт з реалізації програми.

У 1993 р. сутність інформаційного суспільства була розкрита Комісією ЄС: "Інформаційне суспільство - це суспільство, в якому діяльність людей здійснюється на основі використання послуг, що надаються за допомогою інформаційних технологій та технологій зв'язку" [198]. На думку Європейської Комісії, інформаційним суспільством слід вважати [197]:

- суспільство нового типу, що формується внаслідок глобальної соціальної революції та породжується вибуховим розвитком і конвергенцією інформаційних та комунікаційних технологій;

- суспільство знання, тобто суспільство, в якому головною умовою добробуту кожної людини і кожної держави стає знання, здобуте завдяки безперешкодному доступу до інформації та вмінню працювати з нею;

- глобальне суспільство, в якому обмін інформацією не буде мати ні часових, ні просторових, ні політичних меж; яке, з одного боку, сприятиме взаємопроникненню культур, а з іншого - відкриватиме кожному співтовариству нові можливості для самоідентифікації.

Вважається, що в майбутньому існуватиме декілька типів інформаційного суспільства, як колись існувало декілька моделей індустріального суспільства. Ключовими ознаками для визначення типу суспільства будуть такі: ступінь забезпечення рівних прав доступу громадян до основного ресурсу - інформації, ступінь участі у житті суспільства та самореалізації людей із обмеженими фізичними можливостями.

Ґрунтовним є визначення інформаційного суспільства, запропоноване Арістовою І.В.: "Громадянське суспільство з розвинутим інформаційним виробництвом і високим рівнем інформаційно-правової культури, в якому ефективність діяльності людей забезпечується розмаїттям послуг на основі інтелектуальних інформаційних технологій та технологій зв'язку".

Важко не погодитись з дослідницею, яка зазначає, що сьогодні в Україні ані держава, ані комерційний сектор економіки повною мірою не визначити своєї позиції і своїх стратегічних цілей інформаційної політики в умовах становлення та розвитку інформаційного суспільства. Ті концепції і програми, що є, вирішують ряд, хоча і важливих, але приватних завдань цього напрямку.