РОЗДІЛ 4. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ

- проаналізувати прибутковість засобів масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, підготувати та внести пропозиції щодо сприяння підвищенню ефективності їх економічної діяльності, забезпеченню реальної незалежності, в тому числі від тіньового капіталу;

- забезпечити систематичне вивчення рівня популярності серед населення друкованих видань, заснованих за участю державних органів, і вжити невідкладних заходів щодо підвищення впливовості цих видань на формування громадської думки;

- розглянути питання про надання цільової підтримки державним книжковим видавництвам;

- вжити невідкладних заходів для вирішення проблем, пов'язаних з функціонуванням бібліотек усіх рівнів;

- розробити і затвердити план заходів щодо забезпечення скоординованої діяльності у сфері виготовлення і розповсюдження інформаційних та рекламних матеріалів про Україну, її економічний потенціал, науку і культуру;

- Проаналізувати рівень захисту державних інформаційних ресурсів та інформаційного середовища, систем зв'язку і теле-комунікацій, комп'ютерних інформаційних систем та здійснити необхідні заходи для створення національної інфраструктури інформаційної безпеки;

- визначити головну організацію, яка матиме право контролювати стан захисту державної таємниці в центральних органах державної влади, установах, на підприємствах, що виконують роботи, пов'язані з державною таємницею, або зберігають її носії;

2. Службі безпеки України та Міністерству оборони України подати пропозиції щодо порядку здійснення криптографічних заходів охорони державної таємниці.

3. Міністерству інформації України, Національній раді України .і питань телебачення і радіомовлення разом з Міністерс швом закордонних справ України підготувати план заходів щодо забезпечення необхідної присутності України у світовому інформаційному просторі, насамперед, шляхом розвитку за кордоном мережі державних кореспондентських пунктів і створення державного супутникового каналу мовлення з визначенням джерел фінансування цієї діяльності.

4. Міністерству інформації України разом з Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством України у справах науки і технологій, Національним агентством України з реконструкції та розвитку, іншими центральними органами виконавчої влади розробити спільний план ДІЙ щодо забезпечення державної підтримки національних теле- і радіовиробників, друкованих засобів масової інформації.

5. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення та Міністерству фінансів України розробити та подати пропозиції щодо розповсюдження реклами товарів (робіт, послуг) вітчизняного виробництва по ефірним і кабельним каналам мовлення на пільгових умовах.

6. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерству інформації України, Міністерству зв'язку України, Головному управлінню з питань радіочастот при Кабінеті міністрів України, Міністерству внутрішніх справ України разом з Генеральною прокуратурою України вжити невідкладних заходів до припинення діяльності суб'єктів інформаційної діяльності, які порушують Конституцію України та закони України.

Наступним нормативно-правовим актом, що регулює суспільні відносини в сфері інформаційної політики став Указ Президента України від 6 грудня 2001 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної політики" від 31 жовтня 2001 року".

Згідно з цим Указом був визнаний незадовільним стан виконання Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державним комітетом зв'язку та інформатизації України Указів Президента України від 21 липня 1997 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 червня 1997 року "Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин", від 14 липня 2000 року "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади", від 31 липня 2000 року "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" та ряду інших нормативно-правових актів.

Внаслідок чого, Кабінету Міністрів України доручили провести службове розслідування причин невиконання зазначених нормативно-правових актів і доручень Президента України та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних у цьому осіб, а також з метою удосконалення інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки були поставлені наступні завдання:

1. Подати на розгляд Верховної Ради України проект Концепції національної інформаційної політики та інформаційної безпеки України, проект Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", розробити пропозиції щодо кодифікації законодавства в галузі інформаційних відносин та проект Стратегії впровадження національної інформаційної політики, а також розробити проект Національної програми розвитку вітчизняної теле- та радіоіндустрії з урахуванням довгострокових потреб розвитку телекомунікаційних мереж, засобів зв'язку, національного сегмента мережі Інтернет,

супутникових систем передачі інформації, супутникового та кабельного телебачення та вирішити в установленому порядку питання про її затвердження;

2. Розробити заходи щодо оптимізації системи державних органів, які реалізують інформаційну політику, забезпечивши чітке розмежування повноважень і налагодження їх взаємодії та координації, створення організаційної структури системи забезпечення інформаційної безпеки;

3. Проаналізувати виконання Національної програми інформатизації, переглянути проекти програм в інформаційній сфері, які фінансуються з Державного бюджету України, вжити заходів щодо першочергової реалізації та повноцінного фінансування найактуальніших із них;

4. Подати пропозиції щодо розвитку кабельного телебачення і проводового мовлення в регіонах України, створення Центру безпеки українського сегмента мережі Інтернет і Центру анти-вірусного захисту інформації;