РОЗДІЛ 4. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ

Одразу ж зазначимо, що підходи до формування напрямів державної політики інформаційної безпеки мають декілька векторів. Так, дані підходи можна окреслювати з огляду на необхідність досягнення певно визначеної мети, наприклад формування інформаційного суспільства. З іншого боку, дані напрями можуть корелювати із загрозами національній безпеці та національним інтересам в інформаційній сфері. Даний підхід репрезентовано у Законі України "Про основи національної безпеки і оборони України".

У ст. 8 даного закону визначені такі основні напрями державної політики національної безпеки в інформаційній сфері:

- забезпечення інформаційного суверенітету України;

- вдосконалення державного регулювання розвитку інформаційної сфери шляхом створення нормативно-правових та економічних передумов для розвитку національної інформаційної інфраструктури та ресурсів, впровадження новітніх технологій у цій сфері, наповнення внутрішнього та світового інформаційного простору достовірною інформацією про Україну;

- активне залучення засобів масової інформації до боротьби з корупцією, зловживаннями службовим становищем, іншими явищами, які загрожують національній безпеці України;

- забезпечення неухильного дотримання конституційного права громадян на свободу слова, доступ до інформації, недопущення неправомірного втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у діяльність засобів масової інформації, дискримінації в інформаційній сфері та переслідування журналістів за політичні позиції;

- вжиття комплексних заходів щодо захисту національного інформаційного простору та протидії монополізації інформаційної сфери України.

4. Нормативно-правова основа політики національної безпеки в інформаційній сфері

Зазначимо, що в Україні вже розроблено проект Концепції національної інформаційної політики, в якому визначені правові, економічні та організаційні засади національної інформаційної політики та інформаційної безпеки держави. Розглянувши даний Проект, Верховна Рада України доручила Комітету з питань свободи слова та інформації його доопрацювати та внести його на розгляд у другому читанні.

За основу даної Концепції взято ряд важливих та цікавих для розгляду указів Президента України.

Так, на підставі Указу Президента України від 21 червня 1997 року "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України

"Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин" від 17 червня 1997 року" Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України та Міністерству оборони, Міністерству зв'язку України, Міністерству інформації Україні, Міністерству закордонних справ України та іншим міністерствам, Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення були покладені ряд завдань, виконання яких сприятиме розвитку інформаційної політики в сфері забезпечення інформаційної безпеки, а саме: І. Кабінету Міністрів України:

- подати пропозиції щодо реформування системи державного управління;

- розробити та запровадити план заходів щодо реформування інформаційно-аналітичної системи органів державної влади;

- розробити концепцію розвитку і використання інформаційного простору України;

- внести пропозиції щодо створення єдиної системи формування, використання і захисту національних інформаційних ресурсів та інформаційного простору;

- розробити та затвердити державну програму здійснення інформаційної політики та розвитку національного інформаційного простору з урахуванням наявного соціально-економічного, науково-технічного і промислово-виробничого потенціалу держави, її матеріально-технічних, трудових, інформаційних ресурсів;

- вжити заходів до вдосконалення державної реєстрації суб'єктів інформаційної діяльності;

- підготувати пропозиції про внесення змін до законодавства України щодо встановлення відповідальності посадових осіб за протизаконне обмеження конституційного права на свободу слова або дії, спрямовані на поширення інформації, що не базується на достовірних даних, обмежує права громадян, завдає шкоди їх репутації чи державним інтересам України;

- вивчити питання про відповідність тарифів на розповсюдження друкованих періодичних видань реальній вартості цих послуг і в разі можливості здійснити заходи щодо їх здешевлення та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних газет та журналів;