Розділ «Співробітництво України з Європейським Союзом»

До пріоритетних напрямів екологічної безпеки й охорони навколишнього природного середовища України належать:

- гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, мінімізація впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води;

- стабілізація і поліпшення екологічної ситуації в містах та промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону;

- будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

- запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів, поліпшення їх екологічного стану;

- формування збалансованої системи природокористування та екологізації технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;

- підвищення безпеки проживання населення в сейсмонебезпечних районах;

- збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи.

Люди не можуть не змінювати природу. Але вони можуть і повинні перестати змінювати ЇЇ необдумано і безвідповідально, не враховуючи екологічні закони. Природокористування потрібно регулювати таким чином, щоб збалансоване економічне зростання не суперечило поліпшенню якості довкілля і сприяло збереженню природного капіталу. Це повинно привести до поліпшення здоров'я людей, зростання середньої тривалості життя. Зважаючи на це, громадськість повинна чітко усвідомити пріоритетність екологічного складника. в системі суспільних цінностей. Цьому сприятиме налагодження системи безперервної багатоступеневої екологічної освіти і виховання.

Мораль і практицизм можна поєднати. В Україні розпочався перехід від адміністративних до ринкових методів управління природоохоронною діяльністю. Запроваджені плата за спеціальне використання природних ресурсів і забруднення довкілля, нова система фінансування й кредитування природоохоронних заходів. Збільшуються площі заповідних територій. Здійснено докорінний перегляд законодавства у галузі охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів. Розроблено Концепцію і Основні напрями державної екологічної політики. Активно проводиться лінія на гармонізацію національного екологічного законодавства з міжнародним. Забруднювати довкілля та надмірно споживати природні ресурси для держави стає економічно невигідним.

Пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, як визначено на Копенгагенському саміті Європейської Ради у червні 1993 р., є адаптація законодавства України до законодавства Євросоюзу, гармонізація цього законодавства з міжнародним правом. До цього зобов'язує й те, що Україна є членом багатьох міжнародних організацій, встановила дипломатичні відносини з переважною більшістю країн світу. У вересні 2000 р. було створено Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Основними завданнями Ради є підготовка пропозицій щодо зближення чинного і майбутнього законодавства України із законодавством ЄС, забезпечення координації заходів органів державної влади, залучених до процесу адаптації, та сприяння їхній взаємодії у цій сфері, здійснення моніторингу процесу адаптації. Вагомим кроком удосконалення інституційного механізму адаптації стало створення 7 червня 2002 р. у Верховній Раді України Комітету з питань європейської інтеграції.

У 2002 році Верховна Рада України прийняла закон "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС", у 2004-му "Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу". Фактично, прийняттям цього документа створено законодавчий механізм, визначено складові цього механізму, межі і порядок фінансування всієї законотворчої роботи, пов'язаної з адаптацією законодавства.

У складі Міністерства юстиції створено Департамент адаптації законодавства України до законодавства ЄС, який з кінця 2004 р. розпочав роботу над комплексним аналізом проектів законодавчих актів на предмет їх відповідності праву ЄС.

Європейським стандартом є скасування смертної кари. Від моменту проголошення незалежності України (1991 р.) смертна кара існувала як "виняткова міра покарання" (розстріл). Рішенням Конституційного суду України від 29 грудня 1999 р. визнано, що смертна кара суперечить Конституції України. Спочатку виконання смертних вироків було призупинено, а 22 лютого 2000 р. смертна кара як вид покарання взагалі була скасована. Станом на 2003 р. вона уже скасована у 112 країнах.

Здійснення глибоких змін правової системи України спрямовуються на досягнення професіоналізму та незалежності судової гілки влади. Всі громадяни мають бути рівними перед законом. Урядовці та державні службовці повинні бути повністю підзвітні громадянському суспільству, оскільки центральне місце у системі ЄС посідає питання дотримання прав людини та їх захист у судовому порядку: як у національних судах, так і в Європейському суді з прав людини. Ці права включають права людини та неекономічні цінності, а також економічні права. Від обсягу цих прав значною мірою залежить процес історичної творчості, культурний прогрес суспільства.

Сьогодні йдеться про підкорення держави суспільству. В тоталітарній державі суспільство поглинається державою, не має необхідної самостійності, цілком залежить від держави. В правовій державі формується громадянське суспільство, держава підкоряється суспільству. Цим самим забезпечуються права і свободи громадян.

Вимога до країн-кандидатів на вступ до Європейського Союзу — захист прав національних меншин. На це спрямована європейська політика сусідства. В плані дій Україна - Європейський Союз мовиться про продовження діяльності, спрямованої на створення відповідної законодавчої бази і дієвий захист прав осіб, що належать до національних меншин на основі європейських стандартів, а також про продовження тісної співпраці між державними органами та представниками національних меншин. В контексті практичних дій продовжується реалізація положень Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (ратифіковано 1997 р.) та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифіковано 2003 р.). На постійній основі здійснюється інформування громадськості України про. стан імплементації положень згаданих документів.

Україна - поліетнічна держава. Неукраїнське населення чітко поділяється на кілька груп. Першу складають росіяни (понад 11,3 млн. чол.), другу - етноси, чисельність яких перевищує сто тисяч. їх - 8. Це - євреї, білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, поляки, угорці, румуни. Третя група - їх чисельність перевищує п'ятдесят тисяч. Таких етносів чотири: греки, казанські татари, вірмени та німці. До четвертої групи належать цигани, гагаузи та грузини. їх більше 10 тис., але менше 50 тис. чол.