Розділ «Співробітництво України з Європейським Союзом»

Планується розпочати процес проведення структурних реформ:

- проведення податкової реформи, яка передбачає зниження податкового тиску на економіку;

- підвищення ефективності використання природних ресурсів, енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технологій;

- створення необхідної нормативно-правової бази повноцінного ринку землі;

- реформування житлово-комунальної сфери;

- створення ринкових умов функціонування вугільної промисловості;

- запровадження принципів науково-технічного та інноваційного розвитку.

Тільки таким чином можна змінити сировинний вектор розвитку економічних процесів, утвердити Україну як високотехнологічну державу. Наявний інтелектуальний та науково-технічний потенціал дає підстави на це розраховувати.

Україна приділяє особливу увагу забезпеченню своєї економічної безпеки. Ключовими завданнями щодо цього у міжнародному вимірі є наступні:

- забезпечення належного рівня надходжень енергоносіїв до України для внутрішніх потреб;

- підтримка стабільного рівня транзитного потенціалу українських газо- нафтотранспортних мереж;

- забезпечення високого рівня взаємодії України із постачальниками та споживачами енергоресурсів;

- прагматичне використання можливостей економічного співробітництва в рамках Співдружності Незалежних Держав та Єдиного економічного простору;

- диверсифікація джерел надходження в Україну енергоносіїв, зокрема нафти і газу.

Питання співробітництва України з європейськими державами є предметом особливої зацікавленості у сфері енергетичної безпеки. До цього Україну і держави Європи спонукає високий рівень залежності від енергоресурсів, що надходять з одного джерела, необхідність забезпечення їх безперебійного постачання. Співробітництво України з ЄС, НАТО з питань енергетичної безпеки активно проходить в рамках Спільної робочої групи. Ця співпраця зосереджується на питаннях фізичного захисту енергетичної інфраструктури об'єктів, коливання цін на енергоресурси, диверсифікації шляхів енергопостачання.

Проблемою проблем для України залишається енергозбереження. У спадщину від колишнього Радянського Союзу, коли природні ресурси вважалися безкоштовними і практично невичерпними, Україна отримала енергозатратну, ресурсомістку економіку. Ресурсомісткість продукції України перевищує світовий рівень у 2-3 рази, а енергомісткість - у 6-9 разів.

Це передусім пов'язано з надзвичайно високою енергоємністю і матеріалоємністю української важкої промисловості. Національний виробник орієнтований у бік продукції первинної обробки. Частка металу у структурі українського експорту становить близько 40 %. Нині за кількістю спожитої усіх видів енергії Україна посідає шосте місце у світі. Попереду неї в цьому рейтингу США, Німеччина, Франція, Китай, Росія. Щорічно в Україні спалюється понад 80 млрд. кубічних метрів газу, понад 40 млн. тонн нафтопродуктів і більш як 50 млн. тонн енергетичного вугілля. Для порівняння: Франція використовує лише 35, а Польща— 14 млрд. кубічних метрів газу'. Споживання газу галузями української економіки майже в чотири рази перевищує показники країн Європейського Союзу . Україна на 1 тисячу доларів свого валового внутрішнього продукту споживає газу в 40 разів більше, ніж Німеччина.

Цікавим для України має бути досвід Німеччини у впровадженні в практику нетрадиційної енергетики. Німеччина у 2002 р. на законодавчому рівні відмовилася від подальшого розвитку атомної енергетики. Натомість вона є європейським лідером у використанні енергії вітру. Потужність її вітроенергетики сягає 5 тис. мегават, тобто більше, ніж сумарна потужність Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій разом із добудованими блоками.

Німеччина займає провідні позиції у використанні сонячної енергії. Нині вона успішно просуває програму "Сто тисяч сонячних дахів". Це дасть змогу суттєво зменшити енергоємність побутового сектору .

Структура споживання енергоресурсів за 2006р