Розділ «ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ДІТЬМИ І ПІДЛІТКІВ У ВАЖКИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ»

Соціальна критична ситуація може проявлятися через ситуації емоційної напруги - афектогенні життєві ситуації, які ведуть до виникнення психологічних травм, що приводить до порушення цінностей особистості, психологічного захисту, створює невизначеність у тих ситуаціях, в яких діє стереотип.

Внутрішні переживання і особистісні реакції також створюють соціальну критичну ситуацію. Ситуативні реакції проявляються такими типами: емоційний дисбаланс, песимізм, негативний баланс, реакція демобілізації, реакція опозиції, реакція дезорганізації. Необхідною умовою має бути емоційне навантаження, блокування важливих потреб і цінностей особистості і особистісна реакція.

Критична ситуація завжди пов'язана з посттравматичним синдромом. Травма може біти фізичною, нервовою, емоційною. Незалежно від її характеру вона супроводжується загрозою прав і життя, особис-тісного благополуччя.

Криза - стан людини, який виникає в силу складних життєвих ситуацій, коли не можна уникнути проблеми або розв'язати її в короткий час. Розглядають шокову кризу і затяжну. Шокова криза виникає в результаті раптової катаклізми в соціальному житті. Оскільки людина не підготовлена до страшного удару, вона може впасти в емоційний шок. Затяжна, хронічна криза характерна тим, що людина спочатку справляється з стресами, але в кінці кінців спротив зникає, що спричиняє соціальну дезадаптацію, суїцид, нервово-психічні або соматичні страждання.

Кризова ситуація - це стан, при якому людина зіштовхується з перешкодами в реалізації важливих життєвих цілей і не може вийти з цієї ситуації при допомозі звичних для неї засобів. Кризова ситуація відображає реальну боротьбу індивіда з поточною стресовою ситуацією. Виділяють два типи кризових ситуацій:

- ситуації, обумовлені змінами в життєвому циклі людини;

- ситуації, які виникають в наслідок травмуючих факторів життя. Кризових ситуацій у житті людини досить багато, однак у соціально-педагогічній діяльності не можна залишати без уваги такі:

- кризи розвитку і становлення особистості;

- кризи значущих стосунків;

- кризи стану душі;

- кризи втрат;

- кризи сенсу життя;

- кризи самореалізації;

- кризи життєвих помилок.

9.3. Технологія кризового втручання

Для досягнення рівноваги людина проходить через декілька стадій.

Спочатку робиться спроба використати власні звичні методи розв'язання проблеми. Наприклад, заперечення, раціоналізація, емансипація, аутизм, протест.

Якщо дані методи не надали потрібного ефекту, а занепокоєння підсилюється, тоді використовуються резервні методи подолання конфлікту (компроміс, уникнення, пристосування, співробітництво).

У випадку продовження зросту напруження, яке дезорганізовує і припиняє спротив індивіда, досить будь-якого фактора ("останньої краплі"), що приведе до активної кризи.

Дальше розвивається конфлікт і стадія послідовного відновлення.