Розділ «ТЕМА 9. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ДІТЬМИ І ПІДЛІТКІВ У ВАЖКИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ»

У залежності від суперечностей можна визначити такі види конфліктів: економічні, ідеологічні, соціально-побутові, соціально-психологічні, емоційно-неврогенні, педагогічні.

За об'ємом конфлікти розділяють на особистісні, міжособистісні, між особистістю і групою, міжгрупові.

За тривалістю протікання - короткочасні, затяжні.

Виділяють три групи конфліктів: конфлікти діяльності, конфлікти поведінки, конфлікти стосунків.

Конфлікт діяльності розвивається внаслідок невиконання певних вимог у ведучій діяльності певного віку.

Конфлікти поведінки розвиваються у результаті постійних висловлювань невдоволення зі сторони старшого про порушення дисципліни.

Конфлікти стосунків виникають на ґрунті постійних діючих дія-льнісних і поведінкових конфліктів. Створюється упереджене сприйняття педагогом і вихованцем один одного, простежується конфліктна готовність.

Стадії розвитку конфлікту:

Перша стадія - що привертає, попереджує про появу умов, при яких може виникнути конфлікт.

Друга стадія - зародження, такий розвиток умов, при яких спостерігається зіткнення інтересів.

Третя стадія - визрівання конфлікту. Зіткнення стає неминучим. У конфліктуючих сторін формується конфліктогенна установка на дії в тому або іншому напрямку, або відмова. Рівень інтуїтивного очікування, передчуття.

Четверта стадія - усвідомлення конфлікту. Осмислення, аналіз причин виникнення конфлікту, відпрацювання можливої поведінки.

П'ята стадія - інцидент. Наявний факт зіткнення у тій чи іншій формі.

Шоста стадія - згасання. Спад емоційно-психологічного і психофізичного напруження, оцінка наслідків і вибір подальшої поведінки. Сьома стадія - розв'язка конфлікту. Ліквідація суперечностей.

Але не завжди можна розв'язати конфлікт. Часто знімаються наслідки конфлікту, а причина виникнення лишається, що може привести до повторного інциденту і виникнення нового конфлікту.

Критична ситуація - ситуація, яка в своїй основі має об'єктивні і суб'єктивні компоненти. Сприйняття ситуації як критичної - це суб'єктивний компонент, а об'єктивний компонент представлений впливом зовнішніх, предметних і соціальних факторів.

У соціально-психологічній літературі розрізняють два види критичних ситуацій:

1.Обумовлені особливостями діяльності суб'єкта.

2.Визначені особливостями соціальних взаємин людини, умов її існування, а також їх інтерпретацію як несучих загрозу - соціальні критичні ситуації.

Соціальна критична ситуація визначається як "ситуація неможливості" реалізувати цінності свого життя. Така ситуація проявляється наявністю: 1)стресу; 2)фрустрації; 3)конфлікту; 4)кризи. Явище "ситуація неможливості" веде до порушення соціально-психологічної адаптації суб'єкта.