Розділ «1.3.9. Змішані та проміжні посіви»

Рослинництво


1.3.9.1. Змішані, сумісні та ущільнені посіви польових культур


У світовому рослинництві й кормовиробництві сумісне вирощування польових культур застосовується досить давно – у Китаї, Індії, Єгипті, а пізніше – в античному Римі, Візантії, середньовічній Європі та слов'янських городищах. Ідею спільного вирощування рослин людина взяла з природи, де, як відомо, трав'яна й деревна рослинність росте найчастіше у вигляді рослинних угруповань – фітоценозів, які краще пристосовані до умов місцевості, де вони ростуть. На відміну від багаторічних рослинних угруповань, рослинні угруповання, створені людиною, прийнято називати агрофітоценозами, або агроценозами. Це поєднання різних родин, видів і сортів рослин є більш випадковим. Помилки при доборі компонентів сумішей як багаторічних, так і однорічних польових культур відразу позначаються на результатах (знижуються приріст зеленої маси, урожайність і якість корму). Виправити ці помилки інколи буває важко або неможливо. Тому потрібний особливо ретельний підхід до прогнозування взаємодії компонентів суміші, який вимагає знання біології та екології однорічних і багаторічних рослин. Слід враховувати динаміку росту й розвитку їх.

При вдалому доборі рослин, достатньому зволоженні та забезпеченні поживними речовинами продуктивність сумішей не лише не поступається перед продуктивністю одновидових посівів, а й часто перевищує її.

Основна мета змішаних посівів у рослинництві – підвищення врожайності та якості отриманої продукції, у кормовиробництві – передусім підвищення якості кормів, оскільки врожайність кормо- сумішей, особливо однорічних культур, не завжди перевищує врожайність одновидових посівів. Проте, якщо навіть урожайність суміші деякою мірою поступається урожайності одновидових посівів, то виграш у якості (зокрема щодо вмісту протеїну в кормі) виправдовує застосування кормосуміші.

Часто плутають поняття "змішано), "сумісні" та "ущільнено) посіви. Власне, всі ці посіви є змішаними, але відрізняються один від одного кількісним і просторовим розміщенням рослин.

На основі узагальнення та існуючих підходів до теорії цього питання і власного опрацювання його (О. І. Зінченко, 1994) розроблено таку класифікацію змішаних посівів, зокрема, однорічних культур:

• змішані – посіви двох і більше культур на корм чи зернофураж, які висівають одночасно або в різні строки неповними нормами в одному рядку або черезрядно і збирають в одну транспортну місткість. Наприклад, вика з вівсом, горох з вівсом, вика + горох + овес, вика + горох + ріпак + овес, кукурудза звичайної рядкової сівби з ріпаком, кукурудза з ріпаком і вівсом, кукурудза з бобовими – соєю, буркуном та ін., конюшина однорічна з райграсом однорічним, буркун однорічний з вівсом, ячмінь з горохом на зерно та ін.;

• сумісні – посіви двох або кількох культур на корм чи зерно-фураж, висіяних одночасно або в різні строки автономно – стрічками або смугами, які збирають одночасно в одну транспортну місткість або окремо. Наприклад, смугові посіви кукурудзи з горохом або ярою викою на зелений корм, смугові посіви кукурудзи з соєю на зерно, посіви кукурудзи з соєю, буркуном, люпином за схемою 2-3 рядки кукурудзи, 2-3 рядки бобових та ін.;

• змішані й сумісні одновидові посіви різних сортів або гібридів;

• бленди- посіви на зелений корм та силос різних за тривалістю вегетаційного періоду сортів або гібридів однієї культури. Через поєднання сортів (гібридів) з різною висотою рослин ці посіви мають вигляд зрізаного конуса або піраміди (звідси назва – бленди). На таких посівах збільшується строк збирання, поліпшуються поїдання рослин тваринами, якість, придатність зеленої маси для силосування, а інколи збільшується урожайність. Бленди можна застосовувати в посівах кукурудзи й сорго на силос для поліпшення якості силосної маси та в зеленому конвеєрі для подовження строку використання посіву культури.

Крім перелічених груп виділяють також змішані посіви:

• ущільнені – посіви двох або кількох культур, з них основну культуру висівають повною нормою, а в її міжряддях або рядках – одну- дві культури, які ущільнюють посів, одночасно з основною культурою або в різні строки. Збирають культури як одночасно в одну транспортну місткість, так і в різні місткості і строки (кукурудза на зерно і силос з гарбузами, кабачками; кукурудза на зерно з квасолею; кукурудза з соєю, бобами, буркуном та іншими культурами на силос);

• підсівні – посіви культур або сумішей на корм і силос з підсівною (підсівними) культурою, яка завдяки післяукісному відростанню дає додатково 1-2 укоси (суміш вики або гороху і вівса з підсіванням райграсу однорічного; кукурудза на зелений корм з підсіяною суданською травою або буркуном дворічним). Для підсівання (раніше їх називали вставними) можна використати коренеплідні – моркву, ріпу- стернянку, брукву, турнепс під ранні ярі суміші, кукурудзу на зелений корм та ін.

Змішані, сумісні, підсівні й ущільнені посіви з одночасним збиранням компонентів використовують широко, а ущільнені з окремим збиранням (наприклад, кукурудзи на зерно й силос з гарбузами та квасолею) – недостатньо. Основна причина цього в тому, що немає машин і пристроїв для їх окремого збирання. Проте незважаючи на це, в деякі господарства Черкаської області (Драбівського та Христинівського районів) відновили практику ущільнених посівів гарбузів по кукурудзі на силос і зерно, висіваючи дрібноплідні сорти гарбузів, які під час збирання кукурудзи менше пошкоджуються. Щоправда, плоди гарбузів навантажують вручну, хоча є можливість механізувати цю роботу, застосувавши, наприклад, фронтальний пристрій для збирання плодів з наступним навантаженням їх переобладнаними навантажувачами буряків. На Кубані, наприклад, для цього використовують спеціально обладнаний зерновий комбайн.

Добре зарекомендували себе кущові форми гарбузів. При їх вирощуванні можна проводити міжрядні розпушування аж до фази розвитку кукурудзи 10-12 листків. У зазначених вище дослідах при одержанні до 200 ц/га гарбузів урожайність зерна кукурудзи зменшувалася лише на 3-4 ц/га.

Отже, при вдалому доборі ущільнювачів основної культури її врожай змінюється незначно. Досліди Μ. І. Дяченка, проведені в зерно-трав'яній сівозміні, показали, що ущільнені посіви гарбузів добре затінюють ґрунт, зменшуючи кількість бур'янів у міжряддях і фізичне випаровування вологи з поверхні грунту.

Слід зазначити, що ущільнюючі культури, як і підсівні, є проміжними: перші – на площі, другі – в часі.

Склад сумішей і норми висіву компонентів слід уточнювати на місцях, враховуючи зональні та регіональні рекомендації.

При доборі культур для однорічних сумішей так само, як і багаторічних, враховують взаємодію компонентів стеблостою. Так, у разі висівання кукурудзи з горохом, чиною, викою ярою і озимою різко погіршується ріст кукурудзи, а з соєю, бобами, буркуном, люпином білим вона добре розвивається. Такі суміші при достатньому зволоженні і на поливах не поступаються за виходом зеленої маси з 1 га і навіть переважають одновидові посіви кукурудзи. На відміну від кукурудзи і суданської трави, овес і ячмінь добре ростуть з горохом, чиною, викою озимою і ярою.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Рослинництво» автора Базалій В.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.3.9. Змішані та проміжні посіви“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЧАСТИНА ПЕРША. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГАЛУЗІ

  • 1.2. ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3. АГРОТЕХНІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва

  • 1.3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту

  • 1.3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин

  • 1.3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток

  • 1.3.7. Збиральні роботи

  • 1.3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур

  • 1.3.9. Змішані та проміжні посіви
  • 1.4. АГРОХІМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСПОДАРСЬКІ, БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ РОСЛИННИЦТВА

  • 1.5.2. Біоенергетичні основи рослинництва

  • 1.5.3. Економічні основи рослинництва

  • 1.6. ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 1.6.3. Використання інформаційних технологій для програмування врожаю

  • 1.7. ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА

  • 1.7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння

  • ЧАСТИНА ДРУГА. БІОЛОГІЯ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР

  • 2.1. ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

  • 2.1.2. Озимі хліба

  • 2.1.3. Ярі зернові і круп 'яні культури

  • 2.1.4. Кукурудза, сорго і круп'яні культури

  • 2.1.5. Зернові бобові культури

  • 2.2. ТЕХНІЧНІ КУЛЬТУРИ

  • 2.2.4. Ефіроолійні культури

  • 2.2.5. Прядивні культури

  • 3.4. БУЛЬБОПЛОДИ ТА БАШТАННІ КУЛЬТУРИ

  • 3.4.2. Баштанні культури

  • 4.5. ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ

  • ПІСЛЯМОВА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи