Розділ «КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ 2»

Типи географічних знань - два типи цих знань, а саме емпіричні й теоретичні географічні знання, які, в свою чергу, поділяються на види.

Емпіричні географічні знання - один з типів географічних знань, що відіграють роль підґрунтя, на якому будується система відповідних теоретичних географічних знань, відбувається аналіз і систематизування географічних фактів, їхнє узагальнювання й формування уявлень щодо просторово розміщених географічних об'єктів вивчання. Поділяються на види, а саме на географічні факти, географічну номенклатуру й географічні уявлення.

Географічні факти - один з видів емпіричних географічних знань, за які править реальна географічна інформація, що використовується для перевірки будь-якого положення або висновку в процесі навчання географії.

Функції географічних фактів - сукупність призначень географічних фактів як виду емпіричних географічних знань, а саме функції: безпосередньої характеристики й створення повноти уявлень щодо географічних об'єктів вивчання; підґрунтя окремих висновків теоретичного змісту; підтвердження географічних понять або географічних причинно-наслідкових зв'язків; конкретизації теоретичних географічних знань; основи засвоєння природних і соціально-економічних закономірностей; поглиблення вже сформованих географічних знань.

Географічна номенклатура — один з видів емпіричних географічних знань, що є переліком географічних назв, який конкретизує просторові географічні уявлення учнів і полегшує формування їхніх теоретичних географічних знань.

Географічні уявлення - один з видів емпіричних географічних знань, який адекватний уявленням щодо географічних об'єктів вивчання, за умови, що такі уявлення мають бути об'ємними й яскравими, максимально відповідаючи дійсності й правлячи за основу формування відповідних географічних понять. Поділяються на підвиди, а саме: одиничні (часткові) географічні уявлення (наприклад, "Дніпро" - "річка", "Джомолунгма" - "гора" тощо) та загальні географічні уявлення (наприклад, "пагорби" - "підвищення на місцевості" тощо).

Теоретичні географічні знання - один з типів географічних знань, який поділяється на види, а саме на: географічні гіпотези й теорії; географічні поняття; географічні причинно-наслідкові зв'язки та географічні закономірності.

Географічні поняття - один з видів теоретичних географічних знань, які: є узагальненою формою відображення дійсності, зміст якої в цілому визначається суттєвими й необхідними ознаками географічних об'єктів вивчання й відношеннями між ними; мають за основу формування географічні уявлення; як система в формі географічних термінів утворюють фундамент географічної освіти в школі; характеризуються рівнем сформованості географічних понять. За значенням і обсягом поділяються на підвиди, а саме: одиничні (часткові) та загальні географічні поняття.

Одиничні (часткові) географічні поняття — один з підвидів географічних понять, які стосуються якогось певного, визначеного в просторі й часі, географічного об'єкта вивчання (наприклад, "місто Полтава", "річка Дніпро", "гора Джомолунгма" тощо).

Загальні географічні поняття — один з підвидів географічних понять, які стосуються загальної ідентифікації географічних об'єктів, процесів і явищ і їхніх взаємозв'язків і диференціюються на різновиди, а саме: загальнонаукові географічні й загальногеографічні поняття.

Загальнонаукові географічні поняття — один з різновидів загальних географічних понять, які застосовуються в різних науках, а також в економічній і соціальній сфері (наприклад, "місто", "гірські породи", "виробництво", "річка" тощо).

Загальногеографічні поняття — один з різновидів загальних географічних понять, якими оперує саме географія як наука та які можна групувати за відображенням фізико-географічних або економіко-географічних об'єктів вивчання, зв'язків між компонентами довкілля та довкіллям і економікою тощо.

Географічні терміни - усталені географічні поняття, які увійшли до наукового обігу в географії, а подекуди й до загальнонаукового обігу, та подаються як одне слово або сукупність слів.

Рівень сформованості географічних понять — ступінь сформованості географічних понять в учнів, за ознаки якого править міра: наявності уявлень щодо географічних об'єктів вивчання, які стосуються певних понять; спроможності формулювати визначення понять (виокремлювати суттєві ознаки, структуру й причинно-наслідкові зв'язки); здатності застосовувати поняття для виконання навчальних завдань і здобуття нових географічних знань.

Географічні причинно-наслідкові зв'язки - один з видів теоретичних географічних знань, формування яких потребує спеціально організованої навчально-пізнавальної діяльності учнів, під час якої вони мають не лише виявляти причини, що зумовлюють стан і динаміку географічних об'єктів вивчання, а й пояснювати дію таких причин і визначати наслідки, до яких ця дія призводить. Бувають різних типів, а саме: "процес чи явище" - "причина" (див. перший рис.), "причина" - "наслідок" (див. другий рис); комплексні (при цьому зазначені причини теж зазвичай є певними процесами або явищами).

Географічні закономірності - один з видів теоретичних географічних знань, які відображають той, що об'єктивно існує, постійний взаємозв'язок між географічними об'єктами, процесами та явищами, зумовлений їхньої сутністю,

Етапи засвоєння географічних закономірностей - послідовність засвоєння учнями географічних закономірностей, яка містить етапи: встановлення зв'язків між географічними об'єктами вивчання й з'ясування їхніх суттєвих ознак, походження та розвитку; виокремлення найбільш загальних, закономірних географічних причинно-наслідкових зв'язків щодо об'єктів, які вивчаються; з'ясування, при аналізі, закономірностей стану, виникнення й розвитку географічних об'єктів вивчання та конкретизація таких закономірностей.

Типи географічних умінь і навичок — чотири типи цих умінь і навичок, а саме: інтелектуальні (пізнавальні), навчальні та прикладні географічні уміння й навички, а також уміння й навички географічного навчального моделювання.

Інтелектуальні (пізнавальні) географічні уміння й навички — один з типів географічних умінь і навичок, до якого належать, насамперед, уміння й навички учнів: розпізнавати окремі географічні об'єкти вивчання та їхні структурні частини; аналізувати природні й соціально-економічні процеси та явища; зіставляти й порівнювати об'єкти вивчання, передусім природно-територіальні комплекси тощо; встановлювати географічні причинно-наслідкові зв'язки, зокрема виявляти вплив різноманітних чинників на перебіг природних і соціально-економічних процесів; давати комплексні характеристики об'єктам вивчання (синтезувати нові географічні знання); узагальнювати, систематизувати й робити висновки світоглядного характеру.