Розділ «ПРИМІТКИ »

У зверненні до читача, яким починається роман «Червоне і чорне», є слова: «подальші сторінки були написані 1827 року». Це не відповідає істині. Процес Берте, матеріали якого були використані для написання роману, почався тільки у грудні 1827 року, а страта відбулася лише 23 лютого 1828 року. Крім того, в романі часто згадуються події 1829 року і першої половини 1830 року аж до початку Липневої революції.

Флері (1640—1723) — відомий французький історик церкви.

Пані де Монтессон (1737—1806) — дружина герцога Орлеанського (діда короля Людовіка-Філіппа); цей шлюб був таємний, хоча й широко відомий. Пані де Монтессон була автором численних драматичних творів.

Пані де Жанліс (1746—1830) — французька письменниця, автор романів та педагогічних творів, була вихователькою герцога Орлеанського (згодом короля Людовіка-Філіппа).

Дюкре (1747—1824) — брат пані де Жанліс, автор кількох творів з економіки, суднобудування і т. ін., деякий час перебував на службі у герцога Орлеанського, батька короля Людовіка-Філіппа; Пале-Рояль був фамільним палацом герцогів Орлеанських.

«Меморіал святої Єлени». — Цей щоденник належить перу Ласказа (1800—1854), який поїхав разом з Наполеоном І, засланим у вигнання на острів Св. Єлени, і прожив там аж до листопада 1816 року. Твір цей вийшов у світ 1823 року і являє собою щоденний запис усіх життєвих подій і розмов Наполеона під час його переїзду на острів і першого року проживання на ньому. Наполеон зображений у цьому творі як ліберальний монарх.

Енній — давньоримський поет III—II ст. до н. е.

Процитовані слова стосуються стратегії римського полководця Фабія Кунктатора під час Другої пунічної війни.

«Про папу» — книга реакційного філософа Жозефа де Местра, вийшла друком 1819 року, користувалась популярністю серед ультрароялістів.

...бої біля мосту Лоді, під Арколем і Ріволі... — перемоги Наполеона Бонапарта над австрійськими військами під час італійської кампанії 1796—1797 років.

«Конституціоналіст» («Constitutionnel») — газета ліберально-буржуазного спрямування, що відігравала значну політичну роль під час Реставрації.

Безанваль (1722—1791) — автор мемуарів про часи Людовіків XV і XVI, де докладно описано скандальну хроніку і придворні події тієї доби.

«Щоденна газета» («Quotidienne») — друкований орган ультрароялістів, який проповідував найреакційніші заходи і білий терор.

«Трагічна історія Габрієлі» — Габрієль де Вержі, героїня середньовічної легенди, яку переказано у романі XIII століття. Рено де Кусі, лицар і поет, закоханий у Габрієль де Вержі і смертельно поранений у битві з сарацинами, просить послати коханій його серце. Ревнивий чоловік Габрієлі віднімає це серце в гінця і дає його у вигляді вишуканої страви з’їсти дружині. Габрієль, дізнавшись про те, яку страву вона з’їла, відмовляється від їжі і помирає з голоду.

Годар (1775—1823) — французький натураліст, автор книги «Історія лускокрилих у Франції».

«Дідона». — Картина художника-класика Герена (1774— 1833) «Дідона і Еней» була виставлена в Салоні 1817 року.

Штромбек — знайомий Стендаля, що служив 1806 року при Брауншвейзькому дворі.

Карл Сміливий (1433—1477) — герцог Бургундський.

Байка про мессіра Жана Шуара — байка Лафонтена (1621—1695) називається «Священик і мрець». Кюре йшов за труною і підраховував, який зиск дадуть йому похорони; в цей час віз похитнувся, труп упав і на смерть придавив кюре.