Розділ «Дементій дізнається про план Авеніра»

Цього разу Авенір відправився просто до Дементія на службу.

Майор уже трохи знав про сумніви і припущення Дейкала. Але сьогодні вони спробували систематизувати інформацію. Крім того, Авенір розповів про останні події.

Дейкало розпочав із першої згадки про Володарку у кав’ярні, про доброчинне дитяче свято у парку на Совських ставках і свій візит до Тетяни Володарської. Передав свою розмову з нею.

Дементій уважно слухав, хоча це все вони вже обговорювали. Але тоді Дементій лише посміявся з легковірного приятеля.

Авенір перейшов до Віруні, до розмови з нею, розповів, яка вона була перелякана. Поговорили вони і про список.

— Тоді я вирішив довідатися про це докладніше, — сказав Дейкало.

І він розповів про свій візит до Артеменка в його букмекерську контору на Рейтерській.

Майор слухав з усе зростаючим інтересом.

— Артеменко, — повторив він. — Значить, у цьому замішаний Артеменко?

— Ти його знаєш? — здивувався Дейкало.

— Ще б пак! Я дуже добре знаю пана Артеменка. Шахрай, але вміє замітати сліди. Він був багато до чого причетний, але завжди виходив сухим із води. Проте вбивства? Афери — це його пристрасть. А вбивства — начебто не його парафія.

— А ти можеш вжити заходів?

— Не можу. По-перше, немає свідків вашої розмови. Він буде все заперечувати. Крім того, він мав рацію, коли казав, що кожен має право укладати яке завгодно парі. Він закладається, що хтось помре, — і виграє. Це не кримінал. Нам потрібні докази проти Артеменка. А от де їх узяти?

Він стенув плечима і спитав:

— Пам’ятаєш, ти розповідав про пана Картамиша?

— Звичайно.

— Шкода, що пан Картамиш каліка. Він ідеально підходить на роль ватажка цієї шайки. І Козлов його бачив того вечора, коли вбили священика.

Майор підвівся, пройшовся кабінетом.

— Давай підсумуємо те, що маємо. Можна вважати доведеним існування агентства, яке спеціалізується на вбивствах небажаних для когось людей. Вони не використовують найманих вбивць чи бандитів. Довести, що жертви загинули не з природніх причин, неможливо. Зауважу в дужках, що ми теж знаємо про подібні випадки, коли хтось добре нажився на чиїйсь вчасній смерті. Але жодних доказів. Мушу тобі сказати, друже Авеніре, що це вигадано дуже хитро. Вигадала це людина з розумною головою. А ми маємо всього-навсього кілька прізвищ — список, отриманий випадково, коли жінка сповідалася перед смертю.