Розділ 13. Прийняття рішень у сфері управління персоналом

Прийняття управлінських рішень


Визначення потреби організації в персоналі та шляхів його залучення


Сучасні умови діяльності організацій характеризуються підвищенням ролі персоналу, що обумовлено, зокрема, такими чинниками: зміни у змісті праці, викликані застосуванням нової техніки, певних технологій; трансформація функції контролю, підвищення ролі самоконтролю та самодисципліни; загострення конкуренції на ринку, підвищення уваги організацій до пошуку конкурентних переваг; глобалізащйні процеси; зміна форм організації праці, підвищення освітнього та культурного рівня працівників; коригування системи цінностей персоналу.

Якість прийняття рішень щодо залучення кадрів чи, навпаки, їх звільнення значно впливає на загальну ефективність діяльності організації. Тому створення ефективного кадрового потенціалу - одна з важливих управлінських проблем.

Для прийняття рішення про необхідність залучення чи звільнення працівників існує ряд методів визначення потреби в персоналі. При цьому зазначимо, що існує два види потреб - якісні та кількісні. їх розрахунок проводиться в тісному взаємозв'язку і потребує застосування методів, адекватних завданням. Оскільки в остаточному підсумку якісні аспекти персоналу знаходять своє кількісне відображення, дуже важливо виділити їх окремі елементи або показники. Так, якісна потреба в кадрах проявляється через потребу в певних категоріях персоналу, професіях, спеціальностях, а також у встановленні рівня кваліфікаційних вимог до персоналу. Інформація, на основі якої проводять необхідні розрахунки, має переважно аналітично-описовий характер: це штатний розклад організації та її підрозділів, у якому визначено структуру посад; документація, що регламентує різні організаційно-управлінські процеси з виділенням вимог до професійно-кваліфікаційного складу виконавців; вимоги до посад і робочих місць; професійно-кваліфікаційний поділ робіт.

Визначаючи потребу в персоналі, необхідно враховувати кон'юнктуру ринку, володіти ситуацією на ринку праці, щоб забезпечити ефективне покриття потреби організації у кваліфікованих працівниках, бо це передумова реалізації її цілей.

Менеджер мусить досліджувати ринок з метою визначення можливостей задоволення поточних і перспективних потреб організації в персоналі з урахуванням його кількості та якості, розвитку виробництва, можливості створення нових робочих місць і вимог до працівників; залучення персоналу, особисті якості котрого відповідають вимогам організації. Зіставлення планової потреби і фактичної чисельності працівників дає можливість прийняти рішення щодо зміни чисельності за професіями і посадовими групами, що слугує основою для розроблення програм розвитку персоналу.

Управлінські рішення приймаються стосовно якісної та кількісної структури кадрів.

Якісна потреба визначається на основі професійно-кваліфікаційного розподілу робіт, вимог до робочих місць і посад, штатного розкладу організації, її структурних підрозділів.

Кількісна потреба в персоналі передбачає встановлення вихідних даних для розрахунку та безпосередній розрахунок необхідної чисельності працівників на певний період часу, робочих місць, обсягу витрат. Додаткова потреба (абсолютний приріст чисельності) забезпечується за рахунок набору нових співробітників. Добір персоналу здійснюється як своїми силами, так і через служби зайнятості, а також приватні кадрові агенції.

Управлінські рішення про добір чи вивільнення кадрів приймаються на підставі дослідження стану показників збуту продукції, кон'юнктури ринку, плинності кадрів, аналізу вікового складу персоналу тощо. Дані рішення мають суттєвий вплив на ефективність роботи організації.

Отже, процес прийняття рішення щодо потреби в кадрах може містити такі етапи: дослідження показників діяльності підприємства, аналіз кон'юнктури ринку, визначення кількісної потреби в кадрах за штатним розкладом, формування вимог до кадрів, прийняття рішення і залучення кадрів.

Наймання кадрів - дуже відповідальний управлінський процес. Від того, яким чином проведений набір і які люди дібрані в організацію, вирішальним чином залежить ефективність її діяльності. Тому керівництву організації слід дуже уважно вирішувати кадрові питання.

Наймання на роботу - це ряд дій, що виконуються організацією для залучення кандидатів з якостями, необхідними для досягнення цілей. Наймання персоналу передбачає такі етапи: планування потреби в персоналі, створення "потоку" претендентів, добір персоналу, обговорення й оформлення трудового контракту.

Наймання персоналу - це своєрідна торговельна угода. Кожна зі сторін прагне укласти її вигідно для себе: роботодавець - знайти найбільш придатного працівника для виконання конкретного виду робіт з урахуванням усього комплексу пропонованих до виконання вимог, а працівник - одержати роботу, що відповідає його найбільш значущим інтересам, потребам, особистим якостям, здібностям. Тобто добір персоналу - це "дорога з двостороннім рухом". Не тільки роботодавець вибирає працівника, але й працівник вибирає роботодавця. Процес наймання співробітника - це процес узгодження інтересів роботодавця і працівника.

Комплектування штатів відбувається відповідно до зміни потреб у персоналі. Спочатку менеджери добирають персонал з метою створення достатньої кількості кандидатів на всі посади, використовуючи для цього внутрішні та зовнішні джерела.

Для пошуку кандидатів на вакантну посаду менеджери можуть використовувати такі методи.

1. Пошук кандидатів усередині організації. Перш ніж вийти на ринок праці більшість організацій намагається знайти відповідного кандидата серед своїх працівників. Найпоширеніші методи внутрішнього пошуку такі: оголошення про вакансії у внутрішніх засобах інформації; звернення до керівників підрозділів з проханням висунути кандидатів на вакантні посади; аналіз особових справ співробітників організації.

Пошук усередині організації не потребує додаткових фінансових витрат, сприяє посиленню авторитету керівництва організації серед її працівників, і не відбувається подолання труднощів інтеграції нових працівників в організацію. Водночас пошук усередині організації може викликати прихований опір з боку керівників підрозділів, які прагнуть утримати в себе кращих співробітників. Крім того, цей метод обмежений кількістю працівників організації, серед яких може не знайтись необхідних претендентів.

2. "Зовнішній" пошук за допомогою співробітників організації. Кадрова служба може звернутися з проханням до співробітників організації підшукати можливих претендентів серед своїх родичів або знайомих. Цей метод має свої переваги: відсутність додаткових фінансових витрат на пошук персоналу; дещо простіша процедура адаптації нових працівників; можливість точніше оцінити рівень рекомендації, бо її дають люди, добре відомі в організації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прийняття управлінських рішень» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13. Прийняття рішень у сфері управління персоналом“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Сутність, природа і класифікація управлінських рішень

  • Основні етапи розробки та прийняття управлінських рішень

  • Класифікація управлінських рішень

  • Розділ 2. Людський фактор психологічні аспекти управлінських рішень

  • Особливості стилів прийняття управлінських рішень

  • Неформальні аспекти розробки рішень

  • Розділ 3. Класифікація методів прийняття управлінських рішень

  • Методи генерації ідей, оцінювання і вибору варіанта рішення

  • Розділ 4. Моделі та методи прийняття оптимальних рішень

  • Математичне програмування як засіб прийняття оптимальних управлінських рішень

  • Задачі лінійного програмування

  • Задачі лінійного цілочислового програмування

  • Розділ 5. Математичні методи розробки рішень у логістичній діяльності

  • Транспортна задача за критерієм часу та декількома критеріями

  • Розділ 6. Використання нелінійного та динамічного програмування в розробці управлінських рішень

  • Динамічне програмування

  • Розділ 7. Експертні методи в розробці управлінських рішень

  • Формування експертних оцінок та оцінка узгодженості експертів

  • Розділ 8. Методи прогнозування розробці управлінських рішень

  • Якісні методи прогнозування

  • Розділ 9. Теорія ігор. Прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності

  • Моделювання ризикових ситуацій в управлінні

  • Ризики

  • Розділ 10. Прийняття стратегічних управлінських рішень

  • Стратегічне мислення і бачення

  • Процес установлення організаційних цілей

  • Розділ 11. Прийняття управлінських рішень у сфері маркетингу

  • Процес стратегічного маркетингового аналізу

  • Обґрунтування стратегічних і тактичних маркетингових рішень

  • Розділ 12. Прийняття фінансових та інвестиційних рішень

  • Моделі управління грошовими потоками

  • Управління інвестиційними рішеннями

  • Методи оцінки, що ґрунтуються на дисконтуванні (NPV, IRR, DPP)

  • Розділ 13. Прийняття рішень у сфері управління персоналом
  • Управлінські рішення щодо професійної діяльності працівників

  • Управлінські рішення у сфері мотивації

  • Розділ 14. Інформаційна підтримка процесу розробки і прийняття управлінських рішень

  • Класифікація інформаційних систем

  • Інформаційні системи підтримки прийняття управлінських рішень

  • Система фінансового моделювання та аналізу Project Expert

  • Література