Для моделювання складних реальних процесів управління необхідно враховувати чималу кількість факторів. Розглянемо випадок, коли математичну модель управлінського процесу можна побудувати, використовуючи лише лінійні залежності між факторами, обраними для моделювання. У цьому випадку для вибору найкращого управлінського рішення щодо використання обмежених однорідних ресурсів застосовують методи лінійного програмування. Слід зазначити, що майже дві третини практичних задач математичного програмування, які розв'язують під час кількісного обґрунтування прийняття того чи іншого управлінського рішення, - це задачі лінійного програмування. Крім того, на алгоритмах лінійного програмування базуються оптимі-заційні алгоритми для інших, більш складних типів моделей (цілочислових, нелінійних тощо).
Загальну задачу лінійного програмування визначимо так: потрібно
знайти значення х*,х*,...,х* змінних x1,x2,...,xn, за яких досягається максимум (мінімум) функції
z = 2 cjxj
і які задовольняють систему лінійних обмежень
п -
2 aijXj < Ьі , і = 1,77?!;
j=1
• 2 ауХ^ > Ьі , і = т1 +1, т2;
• o j=1
п -
2 ауХ^ = Ьі , і = т2 +1, т;
;=1 _
хі > 0, j = 1, п < п),
де с-, а", Ьі - задані дійсні числа.
7 У 1
Задачі лінійного програмування охоплюють велику кількість різноманітних варіантів управлінських завдань, що відрізняються між собою як вимогами до цільових функцій (знайти максимум чи мінімум), так і структурою системи обмежень (самі лише нерівності, рівності чи поєднання рівностей і нерівностей).
Один з варіантів задачі лінійного програмування взято за стандарт - канонічну форму задачі лінійного програмування, тобто коли в системі обмежень усі Ьі (і = 1, т) невід'ємні: всі обмеження є рівностями, а п1 = п. Будь-яку задачу лінійного програмування можна звести до канонічного вигляду. Якщо якесь Ьі від'ємне, то, помноживши і-те обмеження на (- 1), дістанемо у правій частині відповідної рівності додатне значення. Коли і-те обмеження має вигляд нерівності аі1 х1 + аі2 +... + аіпхп < Ьі, то її завжди можна звести до рівності, ввівши додаткову змінну хп+1 > 0 : аі1 х1 + аі2 +... + аіпхп + хп+1 = Ьі.
У найпростішому випадку, коли задача лінійного програмування містить лише дві змінні, неважко отримати її геометричну інтерпретацію і розв'язати задачу графічним методом. Такий метод розв'язання очевидний і дозволяє проаналізувати чутливість прийнятих рішень до зміни вхідних даних.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прийняття управлінських рішень» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Задачі лінійного програмування“ на сторінці 1. Приємного читання.
