Нелінійне програмування
Економічні моделі та процеси переважно нелінійні. Для ефективного управління окремими об'єктами господарювання, галузями та національною економікою в цілому необхідне застосування нелінійних економіко-математичних моделей і методів.
Розглянемо ситуацію, коли для деякої виробничої системи необхідно визначити план виробництва продукції за умови якнайкращого використання наявних ресурсів. Для системи, яка досліджується, відомі запаси ресурсів, необхідні для виготовлення продукції, норми витрат кожного ресурсу на одиницю продукції, ціна реалізації одиниці продукції. За критерій оптимальності найчастіше беруть максимізацію прибутку від реалізації продукції, який подається лінійною залежністю. В умовах ринкової конкуренції питання збуту продукції стає складним, оскільки обсяг реалізації визначається переважно її ціною. Таким чином, критерій оптимальності розглядається як максимізація лише реалізованої продукції. Отже, потрібно визначити ціну одиниці продукції, яка забезпечить максимальний збут. У задачу таке значення ціни вводиться як невідоме, при цьому обмеження задачі мають ураховувати зв'язки між такими показниками, як ціна товару, витрати на рекламу та обсяги збуту продукції. Тобто, маємо ситуацію, коли цільова функція містить добуток двох невідомих величин, а це означає, що цільова функція стає нелінійною.
Розглянемо також декілька задач на прийняття управлінських рішень щодо формування портфеля цінних паперів. У їх основі лежить теорія, згідно з якою інвестори мають можливість розподілу коштів за кількома проектами інвестування, тобто можуть формувати інвестиційний портфель. Критерієм оцінки ефективності прийнятих рішень є очікувана дохідність портфеля та його ризик.
Нехай вектор X = |х1,х]Ч} визначає структуру портфеля цінних паперів; Я - випадкова величина норми прибутку цінних паперів 7-го
N
виду, і = 1, N детермінована величина тп = £ хіші - очікувана но-
¡=1
рма прибутку портфеля пінних паперів, де mi = M (Ri) - очікувана норма прибутку цінних паперів i-ro виду; о - оцінка ступеня ризику портфеля цінних паперів.
Задача збереження капіталу полягає у виборі такої структури портфеля цінних паперів, щоб ступінь ризику цього портфеля був мінімальним.
Математична модель задачі:
NN
min оя = min ^Hxixj°у,
x1,...,xn x1,...,xni=1 j=l
N
£ xi = 1, xi > 0, i = 1, N,
де oj = M((Rt -mi)(Rj - mj)J - коваріація випадкових величин R та Rj.
Задача одержання бажаного (фіксованого) прибутку полягає у виборі такої структури портфеля цінних паперів, за якої його очікувана норма прибутку буде не меншою заданого рівня - mc (mc = const), а ступінь ризику при цьому буде мінімальним.
Математична модель задачі:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прийняття управлінських рішень» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. Використання нелінійного та динамічного програмування в розробці управлінських рішень“ на сторінці 1. Приємного читання.
