Методи оцінки, що ґрунтуються на дисконтуванні (NPV, IRR, DPP)

Прийняття управлінських рішень

• Вибір комерційного банку. Саме тут приховуються основні ризики для інвестора. При вирішенні цього питання управлінці мають пам'ятати про формулу "доходність - ризик", тобто найбільші відсотки за вкладами можуть супроводжуватися найбільшим ризиком інвестування. Доцільно знайомитися з рейтингом банків, який формує Національний банк України, мати уявлення про "фінансову історію" діяльності банку, його ринкову спеціалізацію, форму власності. У стабільній економіці з виваженим вибором досить легко мінімізувати ризики, пов'язані безпосередньо з банком.

• Інфляційний фактор. Тут формується другий ризик такого фінансового інвестування. Для отримання інвестором реального доходу рівень відсотка за вкладом має бути вищим від рівня інфляції за відповідний період дії депозитного договору. Скажімо, кошти розміщено на річний депозит за ставкою 10 %. Для одержання реального доходу необхідно, щоб річний рівень інфляції був менший 10 %. Тобто управлінці мають оцінити, спрогнозувати темп інфляції. Самостійно розрахувати цей показник вони не в змозі. Тому треба виходити з якихось орієнтирів: прогнозів уряду, центрального банку, відомих аналітичних агентств. Не слід забувати і про досвід та інтуїцію менеджерів.

• Фактор часу. Йдеться про визначення періоду, на який інвестор передасть гроші до банку. Питання пов'язано з рівнем майбутньої доходности інвестування: чим більший період розміщення, тим, як правило, вищий рівень доходность Одночасно треба враховувати, що дострокове припинення дії депозитного договору супроводжується суттєвою чи навіть повною втратою доходу для інвестора.

Інвестування у фондові інструменти передбачає придбання облігацій, акцій та інших видів цінних паперів. Зазначимо, що придбання облігацій є фактично формою кредитування їх емітентів. Під час аналізу треба брати до уваги такі основні моменти:

• хто виступає емітентом облігацій;

• який рівень доходності облігацій і термін їх погашення.

Облігації можуть бути державними, муніципальними, корпоративними. Вважається, що перші та другі менш ризиковані для інвесторів. Щодо корпоративних облігацій важливо, яка саме компанія їх випустила, наскільки стабільний її фінансовий стан, під які цілі вона акумулює (залучає) кошти.

Залежно від таких характеристик, як умови емісії, характер і терміни обігу, способи забезпечення й виплат доходу, виділяють облігації з нульовим купоном, із фіксованою або змінною купонною ставкою, безвідкличні та відкличні облігації.

Інвестування в акції набагато складніше, ніж інші види фінансового інвестування. Ризики інвестора значно зростають. Акції дають право участі в управлінні компанією, але вони, як правило, не забезпечують гарантованих доходів їх власникам.

Зазначимо, що в літературі наводиться чимало математичних моделей, які, на думку їх розробників, мають сприяти ефективності інвестиційного менеджменту, інвесторам у прийнятті правильних рішень. Але практика показує, що управлінська цінність цих моделей невисока. По-перше, вони досить часто орієнтуються на портфельне інвестування. Таких інвесторів небагато, це зазвичай відносно великі торговці цінними паперами. По-друге, розрахунки моделей за преференційними акціями (з постійною виплатою дивідендів) практично повністю втратили сенс, тому що випуск таких акцій не дуже поширений. По-третє, дуже велика кількість факторів впливає на "ринкову долю" тих чи інших акцій, і це суттєво ускладнює прогнозування змін їх доходності.

На наш погляд, під час аналізу доцільності стосовно придбання акцій треба враховувати певні моменти.

• Можливі форми отримання доходу. Це може бути отримання дивідендів і/або доходів, що виникають від зростання курсової (ринкової) вартості акцій. Дивіденди виплачують порівняно небагато компаній. У цілому на них розраховувати треба досить обережно. Зміна ринкової вартості - можливо, більш доцільний орієнтир.

• Ринок акцій дуже чутливий. Коливання цін можуть бути динамічними та суттєвими. Важливо бачити короткострокові коливання і загальний тренд (тенденцію). Інвестори можуть вдало скористатися короткостроковими коливаннями, а можуть орієнтуватися і на віддалену перспективу, працювати на використання тренда.

• Важливу роль відіграє досвід та інтуїція тих аналітиків, управлінців, які дають відповідні рекомендації та приймають рішення. Ці люди мусять постійно "сидіти" на проблематиці фондового ринку, отримувати й обробляти великий масив інформації, що прямо чи опосередковано стосується певних емітентів.

Зазначимо, що також об'єктом фінансового інвестування може бути придбання іноземної валюти. Доходність таких інструментів для інвестора залежить від того, в якому напрямі та як змінюватиметься ринковий курс, які відсотки можна отримати від банків з розміщенням на депозитах відповідних грошових коштів.

У цілому треба визнати, що управлінські рішення у фінансовій та інвестиційній сферах мають орієнтуватися на системну роботу з "матеріалом", на значну роль фактора здатності аналітично-управлінського персоналу правильно прогнозувати ситуацію. Тому система підтримки прийняття рішень в управлінні інвестиціями має поєднувати формально-економічні й експертні методи.

Висновки

• 1. В управлінні фінансами розрізняють фінансові й інвестиційні рішення. Управління фінансами - це управління власними та позиковими коштами. Основні напрями операційного фінансового управління: аналіз фінансового стану організації; оцінка фінансових активів у поточному та перспективному періодах; розробка пропозицій щодо використання активу; розробка та використання індикаторів успішності фінансової діяльності.

• 2. Загальним критерієм прийняття фінансових рішень є перевищення фінансового результату над витратами. У фінансовому аналізі можуть використовуватися моделі основного балансового рівняння, беззбитковості, управління грошовими потоками, оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства, дисконтування.

• 3. Інвестиційні рішення пов'язані із вкладанням коштів в активи для отримання зиску в майбутньому. їх можна поділити на матеріальні, нематеріальні, фінансові. Менеджери мають розробляти такі питання: обсяг необхідних фінансових ресурсів, джерела фінансування, термін окупності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прийняття управлінських рішень» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи оцінки, що ґрунтуються на дисконтуванні (NPV, IRR, DPP)“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Сутність, природа і класифікація управлінських рішень

  • Основні етапи розробки та прийняття управлінських рішень

  • Класифікація управлінських рішень

  • Розділ 2. Людський фактор психологічні аспекти управлінських рішень

  • Особливості стилів прийняття управлінських рішень

  • Неформальні аспекти розробки рішень

  • Розділ 3. Класифікація методів прийняття управлінських рішень

  • Методи генерації ідей, оцінювання і вибору варіанта рішення

  • Розділ 4. Моделі та методи прийняття оптимальних рішень

  • Математичне програмування як засіб прийняття оптимальних управлінських рішень

  • Задачі лінійного програмування

  • Задачі лінійного цілочислового програмування

  • Розділ 5. Математичні методи розробки рішень у логістичній діяльності

  • Транспортна задача за критерієм часу та декількома критеріями

  • Розділ 6. Використання нелінійного та динамічного програмування в розробці управлінських рішень

  • Динамічне програмування

  • Розділ 7. Експертні методи в розробці управлінських рішень

  • Формування експертних оцінок та оцінка узгодженості експертів

  • Розділ 8. Методи прогнозування розробці управлінських рішень

  • Якісні методи прогнозування

  • Розділ 9. Теорія ігор. Прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності

  • Моделювання ризикових ситуацій в управлінні

  • Ризики

  • Розділ 10. Прийняття стратегічних управлінських рішень

  • Стратегічне мислення і бачення

  • Процес установлення організаційних цілей

  • Розділ 11. Прийняття управлінських рішень у сфері маркетингу

  • Процес стратегічного маркетингового аналізу

  • Обґрунтування стратегічних і тактичних маркетингових рішень

  • Розділ 12. Прийняття фінансових та інвестиційних рішень

  • Моделі управління грошовими потоками

  • Управління інвестиційними рішеннями

  • Методи оцінки, що ґрунтуються на дисконтуванні (NPV, IRR, DPP)
  • Розділ 13. Прийняття рішень у сфері управління персоналом

  • Управлінські рішення щодо професійної діяльності працівників

  • Управлінські рішення у сфері мотивації

  • Розділ 14. Інформаційна підтримка процесу розробки і прийняття управлінських рішень

  • Класифікація інформаційних систем

  • Інформаційні системи підтримки прийняття управлінських рішень

  • Система фінансового моделювання та аналізу Project Expert

  • Література