• приймати рішення про стратегію, адекватну вимогам зовнішнього середовища, інтересам власників і персоналу.
Успішне формулювання й виконання стратегій, орієнтованих на дії, залежать від здатності управлінців забезпечити необхідне узгодження інтелектуальних, міжособових і лідерських факторів. Не існує простої формули, яка спрацьовуватиме для будь-якої організації. Але керівники організацій мають уміти приймати адекватні стратегічні рішення.
Стратегічне рішення - це результат аналізу, пошуку, розрахунків, дискусій і роздумів часто досить великої кількості людей, до якої можуть входити власники, представники топ-менеджменту, аналітики, експерти, в тому числі зовнішні. Такі рішення спираються на колективні знання і досвід, що дозволяє не тільки передбачати, а й впливати в потрібному напрямку на хід подій. При цьому дуже важливе вміння дивитися на проблеми творчо, орієнтуватися на знаходження новаторських рішень.
Кожний колектив накладає на стратегічне рішення відбиток свого стилю. Певні особливості створюються також різноманітністю й неповторністю умов функціонування і розвитку конкретних організацій, окремих періодів діяльності. Але існують важливі спільні моменти.
По-перше, рішення виступає як комплексна програма дій на перспективу. Воно має забезпечити ефективне функціонування організації шляхом чіткої координації й дотримання необхідної пропорційності у взаємодії окремих частин, а також зовнішніх зв'язків. Тільки в цьому випадку досягається стійка кооперація і переваги спеціалізації. Стратегічне рішення, звісно, підтримує систему внутрішнього поділу праці та водночас якісно закріплює планомірність, а також інші сфери організаційних відносин.
По-друге, спільна риса стратегічних рішень - їх директивний характер. Чіткий порядок, високий рівень узгодженості в діяльності різних ланок організаційного процесу потребують високої виконавчої дисципліни, своєчасної та точної реалізації прийнятих рішень.
По-третє, стратегічне рішення завжди спрямоване на подолання суперечностей. Здається, там, де розвиток організації відбувається стійко, без великих труднощів, не виникає необхідності в активному втручанні в хід справи. Але умови діяльності постійно змінюються, тому, подолавши одну суперечність, організація зустрічається з іншою, і це закономірно.
Характерні особливості стратегічних рішень порівняно з оперативними показано в табл. 10.1. При цьому маємо враховувати певну умовність деяких оцінок: наприклад, під "невизначеністю" стратегічних рішень насамперед треба розуміти наявність відносно незначної кількості формалізованих, тобто кількісно визначених, цілей.
Таблиця 10.1
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНИХ ТА ОПЕРАТИВНИХ РІШЕНЬ
| Порівняльний показник | Властивість рішення | |
| Оперативне | Стратегічне | |
| Тип рішення | Добре структуроване | Слабоструктуроване |
| Частота застосування | Часто повторюване і шаблонне | Нове і незвичне |
| Цілі | Чіткі, конкретні | Відносно невизначені |
| Інформація | Легкодоступна й достовірна | Важкодоступна, орієнтація на прогнозні оцінки |
| Наслідки | Відносно незначні | Важливі |
| Організаційний рівень | Нижчий і середній рівні управління | Вищий рівень управління |
| Час для прийняття рішення | Короткий | Тривалий |
| Основа для рішення | Правила, набір процедур | Оцінка і творчість |
Стратегічне мислення і бачення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прийняття управлінських рішень» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. Прийняття стратегічних управлінських рішень“ на сторінці 2. Приємного читання.
