хк
Така рекурентна залежність являє собою математичний запис принципу оптимальності Белмана.
Визначивши за рекурентними залежностями умовно-оптимальний ефект на початковому етапі, проводять безумовну оптимізацію управління у "зворотному" напрямі, в результаті чого знаходять послідовність управлінських рішень, що забезпечує максимальну ефективність системи в цілому.
Основні особливості методу динамічного програмування
• 1. Ідея і метод динамічного програмування найбільше пристосовані до дискретних задач, якими в більшості є задачі управління.
• 2. Метод динамічного програмування можна застосовувати за будь-якого способу завдання цільової функції та з будь-якою припустимою множиною станів та керувань. Цієї переваги позбавлені класичні методи оптимізації та інші обчислювальні методи математичного програмування.
• 3. Обчислювальні схеми методу динамічного програмування в дискретному випадку пов'язані з перебиранням оптимальних значень показника ефективності й керування на к-му кроці для всіх можливих значень змінної стану, але обсяг розрахунків при цьому значно менший, ніж за прямого перебирання варіантів. Це пов'язано з тим, що на етапі умовної оптимізації невдалі варіанти відразу відкидаються, а зберігаються лише умовно оптимальні на даному кроці.
• 4. Метод динамічного програмування дає можливість аналізу чутливості до зміни вихідних даних станів sk та їх кількості п. Фактично тут на кожному кроці розв'язується не одна задача, а множина однотипних задач для різних станів sk і різних к (1 < к < п). Тому зі зміною вихідних даних можна не розв'язувати задачу заново, а зробити лише нескладні додавання до вже виконаних розрахунків, тобто продовжити вже розв'язану задачу за рахунок збільшення кількості кроків п або кількості значень sk.
Висновки
• 1. Поява нелінійних моделей пов'язана з необхідністю враховувати й виявляти нелінійні закономірності, які впливають на прийняття оптимального рішення. Такі закономірності включаються в обмеження задачі та цільову функцію.
• 2. За характером функцій та обмежень, якими описуються задачі нелінійного програмування, їх можна класифікувати таким чином: класичні задачі оптимізації; задачі з нелінійною цільовою функцією і лінійними обмеженнями; задачі опуклого, квадратичного, сепарабельного програмування.
• 3. На відміну від задач лінійного програмування, для розв'язування нелінійних задач не існує універсального методу. В кожному конкретному випадку необхідно вибирати кращий метод.
• 4. Динамічне програмування - це математичний апарат, за допомогою якого розв'язуються багатокрокові задачі оптимального управління. Під багатоступеневістю розуміють або багатоступеневу структуру процесу, або розподілення управління на ряд послідовних етапів, що відповідають, як правило, різним моментам часу.
• 5. До задач динамічного програмування належать задачі календарного планування, розподілу інвестицій, управління запасами, поточного та капітального ремонту, вибору методів проведення реклами тощо. Особливість усіх задач динамічного програмування полягає в тому, що на кожному етапі можна враховувати попередні зміни та керувати перебігом подій, оцінюючи при цьому якість такого управління.
• 6. Розв'язання задач динамічного програмування базується на принципі оптимальності Белмана. У процесі оптимізації управління методом динамічного програмування багатокроковий процес виконується двічі. Перший раз - від кінця до початку, в результаті чого знаходять умовно-оптимальні управління. Другий - від початку до кінця, в результаті чого знаходять оптимальне управління процесом у цілому.
Розділ 7. Експертні методи в розробці управлінських рішень
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прийняття управлінських рішень» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Динамічне програмування“ на сторінці 2. Приємного читання.
