• 2. Інколи в транспортній задачі додатковою умовою є забезпечення перевезень за відповідними маршрутами певної кількості вантажу. Наприклад, з пункту відправлення At в пункт постачання Bj треба обов'язково перевезти Oy одиниць вантажу. Тоді в клітинку таблиці транспортної задачі, яка міститься на перетині 7-го рядка та j-ro стовпця, записують число ац і в подальшому цю клітинку вважають вільною з яким завгодно великим тарифом перевезень, який блокує дану клітинку.
• 3. У деяких випадках треба знайти розв'язок транспортної задачі, для якої з пункту відправлення At в пункт призначення Bj має бути завезено не менше заданої кількості вантажу, тобто Хц > $j. Для визначення оптимального плану такої транспортної задачі вважаємо, що запаси пункту At та потреби пункту Bj менші фактичних на Яj одиниць. Після цього знаходимо оптимальний план нової транспортної задачі та, збільшуючи обсяги перевезень Xj на Яj, визначаємо розв'язок початкової транспортної задачі.
• 4. У деяких транспортних задачах треба знайти оптимальний план перевезень за умови, що з пункту відправлення At в пункт призначення Bj необхідно перевезти не більше ніж jj одиниць вантажу, тобто Xj > jj (транспортна задача з обмеженнями на пропускну здатність). Тоді в таблиці вхідних даних передбачають додатковий стовпець, тобто вводять додатковий пункт призначення Bn + 1. У цьому стовпці записують ті самі тарифи, що і в стовпці Bj, за винятком тарифу, який міститься в 7-му рядку. У додатковому стовпці в цьому рядку вважається, що тариф дорівнює деякому скільки завгодно великому числу M. При цьому вважають, що потреби пункту Bj дорівнюють y,j, а потреби введеного пункту призначення Bn + 1: bj - y,j. Після одержання оптимального розв'язку величини вантажу, що перевозиться до (n + 1)-го споживача, додаються до величин перевезень j-ro споживача. Оскільки n + 1 = M
• найбільший тариф перевезень, то в оптимальному розв'язку клітинка з номером (і, n + 1) залишається порожньою: x, n + 1 = 0, а обсяг перевезення Ху не буде більшим уд.
У класичній постановці транспортної задачі допускається, що однорідний вантаж перевозиться безпосередньо від постачальників до споживачів. Але на практиці досить часто зустрічаються випадки "не-класичної" постановки задачі. Розглянемо деякі з них.
1. Трьохіндексна транспортна задача. Нехай у постачальників A1, A2, Am є напівфабрикат, який треба спочатку переробити, отримати з нього продукцію в деяких проміжних пунктах і перевезти її споживачам B1, B2, Bn. Припустімо, що сумарні запаси дорівнюють сумарним по-
mn
требам: 2аі = 2zbj. Задано проміжні пункти переробки С1, С2, С/,
г=і j=1
причому k-й пункт переробки не може обробити вантажу більше, ніж dk:
m n /
2 аі = Zl by ^ 2 dk. Відомі також елементи двох матриць С1 = (%)т/1
і=1 j=1 k=1
• вартості перевезення одиниці вантажу від і-го постачальника в k-й пункт переробки та С2 = (c'kj )/xn - вартості перевезення одиниці вантажу від k-ro пункту переробки в j-й пункт споживання. Потрібно визначити оптимальну схему перевезень продукції з мінімальними сумарними витратами. Для математичної моделі вводяться змінні xiky
• (і = 1, m; j = 1, n; k = 1, /) - кількість вантажу, що перевозиться від і-го постачальника j-му споживачеві через k-й пункт переробки. Тоді
т n / /
z = ZZZ{c'ik + ckj)xikj -> min;
і=1 j=1k=1
]C lLxikj = аі, і =1, m;
k=1 j=1
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прийняття управлінських рішень» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. Математичні методи розробки рішень у логістичній діяльності“ на сторінці 3. Приємного читання.
