• 5. Аналіз результатів. На цьому етапі передусім виконується перевірка відповідності отриманих результатів суті моделі (верифікація моделі) та відповідності даних, одержаних на основі моделі, реальному об'єкту (валідапія моделі).
• 6. Прийняття управлінського рішення на підставі отриманих результатів.
Ефективність моделі може бути знижена дією ряду таких потенційних похибок:
• невірогідних вихідних припущень. Від точності припущень, їх якості й достовірності залежить практична цінність моделі. Наприклад, модель прогнозування потреб щодо запасів втрачає свою цінність, якщо неточні прогнози збуту готової продукції;
• інформаційних обмежень. Напевно, основною причиною невірогідності вихідних припущень є обмежені можливості в одержанні необхідної інформації. Очевидно, що точність моделей визначається точністю інформації стосовно проблем. Ось чому побудова моделі найбільш важка в умовах невизначеності. У ситуаціях, коли необхідна інформація настільки невизначена, що її важко одержати й забезпечити надійність, управлінцю, можливо, доцільніше вдатися до інших дій: покластися на власний досвід, інтуїцію, пошукати аналоги, залучити експертів тощо.
До основних ознак, за якими можна класифікувати економіко-математичні моделі, належать:
• цільове призначення (теоретичні, прикладні);
• ступінь агрегування (макроекономічні, мікроекономічш):
• спрямування (балансові, трендові, оптимізаційні, імітаційні):
• підхід до вивчення системи (дескриптивні, нормативні):
• фактор часу (статичні, динамічні):
• характер інформації (детерміновані, недетерміноваш):
• характеристика математичного апарату, який застосовується в моделях (дослідження операцій, математичного програмування, коре-лящйно-регресійні, теорії масового обслуговування, сіткового планування й управління тощо).
Для розв'язування задач економіко-математичного моделювання застосовують певні методи відповідно до характеру задачі й типу моделі. Економіко-математичні методи:
• економічної кібернетики (системного аналізу, теорії управління системами тощо):
• математичної статистики та економетрії (дисперсійного аналізу, кореляційного, регресійного, факторного, індексного тощо):
• прийняття оптимальних рішень (математичного програмування, дослідження операцій тощо):
• ринкової економіки (оптимального ціноутворення і планування, оптимального функціонування фірми, конкуренції тощо):
• експериментального вивчення економічних явищ (імітаційного моделювання).
Зазначимо, що результати кількісного аналізу, одержані з використанням відповідної економіко-математичної моделі, не можуть бути єдиною підставою для прийняття управлінського рішення. Навіть за умов, коли кількісний аналіз відіграє визначальну роль у прийнятті управлінських рішень, завжди існують істотні фактори, які не піддаються математичній формалізації, а тому не можна побудувати такі моделі управління, щоб одержати достатню й обґрунтовану інформацію для майбутнього способу дій. Управлінські рішення завжди приймаються людиною, а числові розрахунки, якими б якісними вони не були, є лише підґрунтям цих рішень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прийняття управлінських рішень» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Моделі та методи прийняття оптимальних рішень“ на сторінці 2. Приємного читання.
