Особливості часу як ресурсу

Офісний менеджмент

Таким чином, потреби компаній, потреби людей і необхідність приділяти все більше часу нововведенням і змінам ставлять менеджерів перед необхідністю навчатися керувати своїм часом. А це неможливо без аналізу його витрат.

Ні для кого не є таємницею, що для визначення ділянок витрати часу необхідно вести його реєстрацію. Принципи наукової організації праці, запроваджені у США на початку XX століття, вимагали ретельного підрахунку часу, необхідного на виконання тієї або іншої виробничої операції. Відтоді систематизоване обрахування робочого часу людей фізичної праці стало одним з основних елементів управління підприємствами.

Слід зазначити, що ці організаційні досягнення завжди застосовувалися відносно робіт, де різниця між продуктивними і непродуктивними витратами часу виражалася в основному в продуктивності праці й витратах. Ці методи, однак, не застосовувалися відносно тих видів діяльності, де час був одним із головних факторів, а саме діяльності людей інтелектуального праці, особливо менеджерів. У їхній роботі різниця між продуктивними і непродуктивними витратами полягає в ефективності і результатах. Саме тому запис фактичних витрат часу можна вважати першим кроком на шляху підвищення ефективності управлінської роботи. Немає необхідності заглиблюватися в технічні подробиці складання графіка завантаження за часом. Багато менеджерів самі ведуть записи витрат робочого часу, а якщо вони посідають досить високе становище, то за них це роблять їхні секретарі.

У багатьох керівників увійшло в звичку вести журнал витрат власного часу, аналізувати його і робити відповідні висновки. Як мінімум, вони роблять фотографію свого робочого дня протягом якогось певного періоду (три або чотири тижні) кілька разів на рік.

Кожна така вибірка є підставою для переосмислення їхнього робочого графіка.

Незмінним результатом такого аналізу є виявлення ділянок непродуктивного часу. З часом уміння розпоряджатися власним часом зростає, але лише цілеспрямовані зусилля дозволяють зменшити його непродуктивні витрати до мінімуму.

Таким чином, систематизоване керування часом можна вважати наступним етапом підвищення ефективності роботи керівника. Насамперед слід виявити ділянки розбазарювання часу з метою їх усунення. Для цього треба відповісти на три запитання.

• 1-е запитання. Для початку необхідно виявити й усунути ті види діяльності, які не дають жодних результатів, але забирають час. Для цього підійде метод виключення. Стосовно кожного виду діяльності потрібно поставити запитання: "Що станеться, якщо цього не робити взагалі?" Якщо підійде відповідь: "Нічого не трапиться", те цей вид навантаження можна виключити.

• 2-е запитання: "Який з видів моєї діяльності може виконати хто-небудь інший з не меншим (а можливо, і з більшим) успіхом?" Роками ведуться обговорення питання "делегування" повноважень в управлінні. Існує думка, що кожний керівник у будь-якій компанії (підприємстві), урядовій установі, університеті або армії покликаний передавати свої повноваження іншим. Більшість відповідальних працівників у великих компаніях охоче проповідують цей постулат. Однак результати не вражають. Причина досить проста: та форма, в якій здійснюється делегування завдань і повноважень, робить цей процес безглуздим. Якщо мається на увазі, що хтось повинен виконувати певну частину роботи за когось, то це неправильно. Кожний одержує свою заробітну плату за виконання доручених йому обов'язків. Якщо ж ми будемо вважати, що кращим є керівник, який перекладає свою роботу на інших, то це не тільки безглуздо, але й аморально. Разом з тим, немає менеджерів, які б не виробили звичку доручати іншим робити все те, що, на їхню думку, вони можуть особисто не робити. Досить лише глянути на графік керівника, щоб стало ясно, що у нього просто бракуватиме часу на виконання всіх робіт, які він вважає важливими, хоч готовий їх виконувати. Єдиним виходом тут є передоручення певних видів робіт іншим співробітникам.

Позитивним прикладом передачі своїх повноважень є ділові поїздки. Наразі неможливо обійтися без службових відряджень, але основними діючими особами в них є працівники молодших ланок. Тут буде доречним згадати про всілякі засідання, на яких вважають за необхідне бути присутніми відповідальні особи, хоча на них звичайно не відбувається нічого такого, з чим би не могли справитися їхні помічники. Як правило, невиправдано багато часу Йде на обговорення розпоряджень і документів. Отже, багато робіт, традиційно "покладених" на керівників можуть виконувати інші, більше того, вони повинні виконуватися іншими.

Традиційний зміст, вкладений у поняття "делегування" прав і повноважень, додає самому процесу неправильне тлумачення. Раціональний розподіл навантажень - це аж ніяк не "делегування", не перекладання своїх функцій на інших, а часткове вивільнення свого часу для концентрування сил і уваги на найбільш важливих ділянках роботи і надання своїм колегам і підлеглим можливості проявити свої здібності.

3-є запитання. Існує характерна причина непродуктивних витрат часу, яка підконтрольна в основному менеджеру і тому може бути ним же усунута. Мається на увазі час інших, що витрачається ним самим. Явних симптомів цього не існує, проте непродуктивні витрати часу піддаються ідентифікації. Досвідчені керівники виробили звичку прямо і систематично ставити таке запитання: "Що я роблю такого, що поглинає час підлеглих і не підвищує їхню ефективність?"

Багато менеджерів добре бачать всі ділянки своєї діяльності, на які вони практично марно втрачають час, проте бояться відмовитися від них. Адже вони бояться помилково виключити щось важливе зі своєї роботи. Таку помилку можна досить швидко виправити.

Непродумане скорочення якихось важливих видів діяльності швидко дає про себе знати, що спонукує менеджерів до коригуючих дій. Ризик того, що керівник надмірно скоротить якісь види діяльності, насправді не дуже великий. Усім нам властиво себе переоцінювати і тому вважати себе незамінними у виконанні тих чи інших завдань. На жаль, навіть досить досвідчені менеджери часто витрачають свій час на вирішення другорядних завдань.

Три діагностичних запитання, які були поставлені вище, стосуються непродуктивних і марнотратних видів діяльності, за які несуть відповідальність керівники. Ці запитання повинні цікавити всіх працівників інтелектуальної праці взагалі, й менеджерів зокрема. Останні, однак, мають бути більше за інших стурбовані втратами часу внаслідок поганого керівництва і неправильної організації праці.

Погане керівництво призводить до втрат часу всіх працівників, і насамперед самих керівників!

Чинники скорочення непродуктивних витрат часу:

• 1. Необхідно виявити ділянки непродуктивної витрати часу через відсутність системності або далекоглядності. Щорічно "кризи" в роботі є сигналом для вжиття заходів. У дійсності та криза, що відбувається вдруге, мас бути останньою. Повторювані кризи - це не що інше, як симптоми недбайливості та лінощів.

• 2. Роздуті штати розбазарюють час. Існує досить характерний симптом роздутих кадрів. Якщо старші груп (природно, у першу чергу менеджери) витрачають, скажемо, більш однієї десятої свого робочого часу на "проблеми людських відносин", на вирішення усіляких конфліктів, юридичних розбіжностей, то це майже напевно означає, що даний колектив занадто великий. У тому разі люди просто заважають одне одному. Надлишок працівників стає гальмом на шляху вирішення творчих виробничих завдань. В компаніях, раціонально укомплектованих людськими ресурсами, завжди є можливість уникнути особистих колізій і виконувати свою роботу без постійних пояснень її сутності.

• 3. Неправильна організація роботи - ще один фактор втрати часу. Її симптом - неймовірна кількість засідань і нарад.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офісний менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості часу як ресурсу“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОФІСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Сутність, зміст, предмет, об'єкт та особливості офісного менеджменту

  • Завдання менеджера в управлінні діяльністю підприємства. Види та класифікація управлінської діяльності

  • Ролі менеджера

  • Вимоги до менеджерів

  • Мотиви до зайняття менеджерських посад.

  • Розумові здібності

  • Ділові якості

  • Особистісні риси

  • Вимоги до антикризового менеджера

  • СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОФІСНОЇ ПРАЦІ

  • Зміст і напрямки наукової організації праці

  • Складові основи наукової організації праці

  • Режим праці та відпочинку

  • Розподіл і кооперація праці

  • Особливості наукової організації управлінської праці

  • Професійна орієнтація та професійний добір (відбір) працівників

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ТА ПОВНОВАЖЕНЬ. РОЗПОДІЛ ТА КООПЕРАЦІЯ ОФІСНОЇ ПРАЦІ

  • Складіть повний перелік своїх обов'язків і зробіть це письмово

  • Користування Вашим переліком

  • Вивчіть загальний підхід до вирішення даної проблеми

  • Довідайтеся про здібності й характер кожного з Ваших підлеглих

  • Визначте і використовуйте риси характеру підлеглих

  • Використовуйте передачу частини своїх повноважень так, щоб підсилити загальну взаємну зацікавленість підлеглих

  • Набирайте своїх помічників з урахуванням думки групи

  • Практикуйте передачу частини своїх повноважень при кожній можливості

  • Будьте готові підтримувати підлеглих

  • Беріть на себе відповідальність за всі рішення, які підлеглі прийняли у відповідності з даними їм повноваженнями

  • Влада й повноваження

  • Основні види та принципи професійно-кваліфікаційного розподілу й кооперації управлінської праці

  • Організація взаємин між лінійними й штабними повноваженнями

  • Нормативні акти, які регламентують організацію взаємодії і повноважень

  • Форма й зміст

  • Розподіл функцій між менеджером і підлеглими

  • Організація командної роботи

  • Етичні проблеми лідерів творчих команд

  • Інтрапренерські (командні) структури

  • Подолання опору змінам

  • Запровадження нововведень і трансформація організації

  • Необхідність підтримки трансформації

  • Управління людським фактором

  • Фактор вірогідності

  • Етап 1. Виявлення незадоволеності поточним станом

  • Етап 7. Розробка організаційних механізмів перехідного періоду

  • ПЛАНУВАННЯ ОСОБИСТОЇ РОБОТИ МЕНЕДЖЕРА

  • Методи планування роботи менеджера

  • Вибір пріоритетності справ. Принципи встановлення пріоритетності при опрацюванні управлінських рішень

  • Перспективні, річні, місячні та поточні (оперативні) плани

  • Тайм-менеджмент. Планування часу

  • Раціональні методи і засоби планування і виконання управлінської роботи

  • Планування роботи за допомогою методу "Альпи"

  • Планування за системою Б. Франкліна

  • Типові помилки при організації планування часу

  • Боротьба зі стресами для вивільнення часу менеджера

  • Біологічні

  • Духовні

  • Загальні підходи і стратегія боротьби зі стресом

  • НОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ. ОБЛІК ТА АНАЛІЗ РОБОЧОГО ЧАСУ

  • Особливості часу як ресурсу
  • Облік та аналіз робочого часу. Фотографія та само-фотографія робочого дня

  • Раціональне використання часу менеджером

  • Як визначати і виправляти трудові навички

  • Як скласти бюджет часу і не порушити його

  • Практичні поради, що допоможуть перетворити ваш кабінету місце, де можна розумно використовувати свій час

  • Хто на кого працює?

  • Передача ініціативи

  • ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ В ОФІСІ

  • Вимоги до планування та обладнання робочих місць

  • Організаційне оснащення робочих місць

  • Створення автоматизованих робочих місць (АРМ) менеджерів

  • Автоматизовані робочі місця адміністративно-управлінського персоналу

  • Забезпечення комфортних та безпечних умов праці

  • Забезпечення безпеки праці

  • Раціоналізація режиму праці

  • Режим роботи й програми якості життя на виробництві

  • Гнучкий графік

  • Керування гнучким часом

  • Проблеми управління в умовах часткового найму й поділу місць

  • ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОФІСНОЇ РОБОТИ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБІГУ

  • Документування та документальне забезпечення офісної роботи

  • Поняття офісного документообігу

  • Складання номенклатури та формування справ

  • Приймання, розгляд і реєстрація документів

  • Робота з вихідними документами

  • Організація контролю за виконанням документів

  • Робота з листами, пропозиціями, заявами та скаргами громадян

  • Типові помилки в роботі з документами

  • Ваша мета - мінімум документів

  • Стислість - сестра таланту

  • Правила "паркування" документів

  • Комп'ютер - друг або ворог?

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ НАРАД, ЗБОРІВ, ДІЛОВИХ ПЕРЕГОВОРІВ

  • Класифікація ділових нарад та методика їх раціонального проведення

  • Технологія ефективного проведення зборів

  • Підготовка і проведення ділових бесід та переговорів

  • Стратегія і тактика ведення переговорів

  • Як зробити переговори максимально ефективними

  • Ви можете стати об'єктом маніпуляцій

  • Психологічний тиск

  • Етика блефу

  • Сила є — розуму не треба?

  • Емоційний блеф

  • Як проводити збори і наради

  • Що може бути альтернативою нарадам?

  • Повістка наради

  • Час і місце проведення наради

  • Тривалість наради

  • Роль і функції голови наради

  • Управління потоком відвідувачів, техніка їх прийому

  • Основи взаємодії керівника й секретаря-референта

  • Телефон

  • Перешкоди у спілкуванні. Рівні ділового спілкування

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОФІСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Класифікація інформації

  • Використання інформації в основних функціях менеджменту. Постановка управлінського обліку в офісі

  • Управлінський облік у системі управління організацією

  • Основи організації та структура інформаційних технологій

  • Комп'ютерні системи інформаційного менеджменту. Концепція електронного офісу

  • Управлінські інформаційні системи

  • Побудова інформаційних систем

  • Розробка (доробка, переробка) систем користувачем

  • Інформаційна безпека об'єкта управління

  • Дані засновані на фактах

  • КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ. КУЛЬТУРА МЕНЕДЖЕРА

  • Роль культури менеджменту та її основні функції і складові

  • Складові культури управління

  • Загальні положення та основні поняття корпоративної культури

  • Основні принципи й типи корпоративної культури

  • Фірмові стандарти як частина корпоративної культури

  • Стадії розвитку корпоративної культури

  • Управлінська етика та її складові

  • Етичні цінності й місія організації

  • Ділова етика як вид професійної етики

  • Моральний клімат в організації

  • Імідж офісу, імідж менеджера

  • Природа іміджу

  • Корпоративний імідж

  • Імідж менеджера

  • Кольори в одязі

  • Тактовність і чуйність

  • Погляд

  • Основні поняття про етикет у роботі менеджера

  • Правила розмови

  • Візитні картки