Поради менеджеру:
• короткострокові плани рекомендується переглядати кожні один-два тижні;
• довгострокові плани повинні перевірятися (а при необхідності — корегуватися) не рідше одного разу на чотири-шість місяців;
• генеральний план варто переглядати раз на рік, тоді ж варто критично глянути й на поставлену Вами глобальну мету (чи приваблює вона Вас як і раніше? чи не хочете Ви внести якісь корективи?) і навіть спробувати переосмислити записані вами життєві цінності.
"Пряме" планування за допомогою картотек і щоденників обліку часу
Якщо Вам все рівно при йдеться постійно корегувати свої плани, то чи не простіше вести "прямий" облік часу, що витрачається?
Зрозуміло, що подібні системи існують. Наприклад, серед вітчизняних фахівців з наукової організації праці широко відома система обліку часу біолога і математика О. А. Любишева. З 1916 р. (Любищеву тоді було 26 років) він почав вести щорічний погодинний облік часу, що витрачається. Протягом 56 років він щодня записував: скільки часу витрачено на основну наукову працю, скільки часу — на додаткову, які ще роботи виконувалися, скільки часу загублено й чому. Кожен місяць складалося зведення, щороку проводився річний баланс. Треба ще раз підкреслити: облік вівся щодня протягом 56 років! В остаточному підсумку система обліку часу О. Любишева забезпечувала йому наступне:
• він зміг оцінити реальний час, що був у його розпорядженні;
• маючи результати обліку, він міг з високим ступенем точності планувати свій час. Слід зазначити, що аналіз минулого досвіду дозволяв Любищеву з високою точністю планувати час для читання конкретних книг, написання статей, роботи у відрядженнях;
• він зміг більш ефективно використовувати той час, який звичайна людина відносять до необхідних природних утрат;
• система дозволила йому зрозуміти й використовувати більш ефективно зміни своєї працездатності.
Вихідною точкою для організації часу в системах "прямого" планування є облік витраченого часу за допомогою точної письмової фіксації.
Це робиться з використанням так званих карток щоденного обліку часу або "щоденників часу". Приклад (фрагмент) такої картки наведений в табл. 4.2:
Таблиця 4.2. Картка обліку робочого часу
| 8.55 | Прихід — кава | і 0 хв. | ||
| 9.10 | Підготовка програми для К. | 25 хв. | ||
| 9.35 | Перерваний тел. У відношенні плаката М. | 5 хв. | ||
| 9.40 | Повернувся до програми | 15 хв. |
Немає необхідності записувати все, на що витрачається Ваш час, просто відзначайте кожне переключення уваги, як описано нижче.
Фіксуйте момент переключення уваги, яким би короткочасним він не здавався. Наприклад, Вас можуть відвернути колеги по роботі, телефонні дзвінки, виклик до керівництва, незаплановані відвідувачі, термінові наради й багато чого іншого.
Записуйте ці переключення уваги тоді, коли вони відбуваються. Деякі люди помилково думають, що будуть все пам'ятати, і зможуть провести облік часу наприкінці робочого дня. Однак, пам'ять — може підвести, тому такий підхід не дає достатньої інформації.
Крім перерахованих вище, при заповненні картки обліку часу важливо дотримуватись наступних рекомендацій:
• Починайте облік часу з моменту приходу на роботу і продовжуйте до самого закінчення робочого дня.
• Якщо Ви берете роботу додому, включите в картку час, витрачений вдома.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офісний менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування за системою Б. Франкліна“ на сторінці 3. Приємного читання.
