У зв'язку з цим виникає необхідність у вертикальному розподілі праці управлінського персоналу, і в утворенні рівней управління (рис. 1.7-1.9).
Вищий рівень управління організацією може бути представлений головою ради директорів, президентом, віце-президентом, правлінням. Ця група управлінських працівників забезпечує інтереси і потреби власників акцій, розробляє політику організації і сприяє її практичній реалізації, взаємодіє із зовнішнім середовищем, представляє інтереси організації, трудового колективу (рис. 1.7):
Рис. 1.7. Діяльність менеджера вищого рівня
Керівники середнього рівня управління забезпечують реалізацію політики функціонування організації, розробленої вищим керівництвом, і відповідають за доведення більш детальних завдань до підрозділів і відділів, а також за їх виконання (рис. 1.8):
Рис. 1.8. Діяльність менеджера середнього рівня управління
У вищому керівництві можна виділити два підрівні: повноважне управління і загальне керівництво.
Спеціалісти, що входять до цієї групи, мають, як правило, широке коло обов'язків і велику свободу в прийнятті рішень. Це керівники відділів, директори підприємств, що входять до складу організації, завідуючі функціональними відділами.
Низовий рівень управління представлений молодшими керівниками, які знаходяться безпосередньо над працівниками (не керівниками). Це можуть бути бригадири, контролери та інші адміністратори, відповідальні за доведення конкретних завдань до безпосередніх виконавців.
Схема діяльності менеджера низового рівня представлена на рис. 1.9:
Рис. 1.9. Діяльність менеджера низового рівня управління
Необхідно зазначити, що на всіх рівнях управління керівники виконують не тільки управлінські, а й виконавчі функції, на які витрачається час менеджерів (на середньому рівні -50%, на нижчому - близько 70% часу). Але з підвищенням рівня керівництва питома вага виконавчих функцій знижується (розрахунки показують, що на вищому рівні їх виконання займає близько 10% загального бюджету робочого часу).
Модель професіоналізації менеджера базується на кількох принципових позиціях:
• 1. Професіоналізм менеджера визначається його талантами й акумульованим досвідом.
• 2. Високий професіоналізм у менеджменті неможливий без прийняття персональної відповідальності за свій розвиток.
• 3. Ця відповідальність передбачає вибір і періодичний перегляд критеріїв власної успішності, а також контроль ключових процесів управління кар'єрою. Насамперед такі процеси спрямовані на пошук і осмислення нового досвіду.
• 4. Придбання менеджером досвіду неможливе у відриві від контексту компанії, у якій він працює.
• 5. Різні компанії можуть істотно відрізнятися одна від одної можливостями досвіду, який вони надають своїм менеджерам.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офісний менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність, зміст, предмет, об'єкт та особливості офісного менеджменту“ на сторінці 5. Приємного читання.
