Менеджери підприємств, які прогресивно мислять і діють, прагнуть більшого делегування повноважень своїм заступникам. Отже, кожний заступник несе персональну відповідальність за певну діяльність, яку під його керівництвом здійснюють ті або інші підрозділи.
Безпосереднє керівництво виконанням функції бухгалтерського обліку, технічного контролю, планування обсягів діяльності та асортименту продукції, правової діяльності, загального діловодства та кадрової політики здійснює менеджер, якому підпорядковані керівники та спеціалісти відповідних структурних підрозділів: головний бухгалтер, юрисконсульт, менеджер відділу планування, помічник по кадрах, секретар офісу тощо.
Наразі підприємствам надано право самостійно розробляти свою структуру управління, тому перелік функцій і підрозділів на кожному конкретному підприємстві може бути доповнений і змінений.
Кількість функцій або підрозділів, які закріплюють за менеджером підприємства, залежить від багатьох факторів: загальний обсяг робіт, напрями діяльності й кількість підлеглих (підрозділів), якими ефективно може управляти менеджер, широта погоджень прийнятих менеджером рішень, традиції тощо.
Точно визначити раціональні межі завантаженості менеджера важко. Вони залежать від його здібностей і схильностей. Прийнято вважати, що менеджер підприємства може мати в безпосередньому підпорядкуванні до 10 осіб. Цей показник досить умовний і може бути лише орієнтовним. На малих і середніх підприємствах він коливається у межах 6-9 осіб. Погоджений і санкціонований менеджером розподіл функцій фіксується у спеціальному документі, який доводять до відома усіх працівників апарату управління і лінійних менеджерів. Це, як правило, наказ про розподіл обов'язків між менеджером і його заступниками або перелік функцій (підрозділів), закріплених за кожним членом керівництва.
На малих і середніх підприємствах, де загальне керівництво здійснює менеджер підприємства та його заступники, розподілу функцій досягають укладанням угоди між працівниками, яка є основою для видання відповідного розпорядчого документа.
Розділ функцій між членами загального керівництва має здійснюватися на основі добровільності, переконань, координаті спільної діяльності.
Менеджер підприємства розподіляє функції, як правило, тільки між безпосередньо підлеглими йому працівниками.
При формуванні апарату управління враховуються такі принципи:
• 1. Принцип первинності функції і вторинності органу управління аналогічно тому, як первинною є ціль, а вторинними — засоби її досягнення.
• 2. Принцип спеціалізації органів апарату управління — створення підрозділів за функціональною або галузевою ознакою, кожен з яких спеціалізується, як правило, за однією функцією.
• 3. Принцип функціональної замкненості підрозділів апарату управління — визначення сфери діяльності і компетенції структурних підрозділів з таким розрахунком, щоб коло виконуваних ним робіт заверталося результатом, який відповідає цільовому призначенню певної функції.
• 4. Принцип оптимальної кількості ланок означає, що кількість ланок структурних елементів системи управління має узгоджуватися з масштабами діяльності апарату управління, чисельністю персоналу, спеціалізацією підприємства та іншими додатковими умовами.
• 5. Принцип раціональної норми управління — закріплення за керівником такої кількості підлеглих і структурних підрозділів, за якої забезпечувалась би керованість підприємства при встановленій тривалості робочого дня.
• 6. Принцип співставлення прав, обов'язків і відповідальності означає, що кожний структурний підрозділ, з одного боку, повинен мати достатні повноваження, щоб ефективно виконувати свої обов'язки, а з другого — має бути чітко окреслена відповідальність за конкретні результати діяльності.
При побудові апарату управління керуються й іншими вимогами. Зокрема, мас забезпечуватися стосовно конкретних умов функціонування оптимальний рівень централізації апарату управління.
Комплектування посадового і кількісного складу персоналу управління здійснюється з урахуванням типових штатів і штатних нормативів, типового складу посад, норм обслуговування та керованості і нормативів чисельності.
Раціональна структура апарату управління повинна передбачати самостійне і повноцінне розв'язання питань на кожному рівні управління і дотримання вимог, що висуваються до кожної ланки управління. Апарат управління має бути оперативним, надійним, гнучким, економічним та ефективним.
Організація командної роботи
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офісний менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розподіл функцій між менеджером і підлеглими“ на сторінці 2. Приємного читання.
