• 2. Розраховуються кількісні показники виконання функціональних обов'язків (трудомісткість, тривалість, строки виконання) на основі нормативів управлінської праці чи експертних оцінок трудомісткості.
• 3. Визначаються функціональні зв'язки працівника на основі положення про підрозділи, схеми організаційної структури правління і штатного розкладу.
Методика складання карти функціональних обов'язків: У колонці 1 вказується код функціонального обов'язку за класифікатором професій.
У колонці 2 дається повна назва функціонального обов'язку у відповідності з класифікатором.
У колонці 3 наводиться періодичність виконання завдань управління, що визначає кількість повторень протягом року: для річних — І; квартальних — 4; місячних — 12; щоденних — 260.
У колонці 4 наводяться одиничні трудомісткості виконання завдань в людино-годинах, які визначаються на основі нормативів витрат праці керівництва з розрахунком на одного працівника і рівень механізації праці.
У колонці 5 вказується показник тривалості виконання завдань управління в днях. Розраховується шляхом ділення одиничної праце-ємності на нормативну тривалість робочого дня.
У колонках 7 і 8 вказуються календарні строки раннього початку і пізнього закінчення виконання завдань.
У колонках 9 і 10 вказуються вхідні і вихідні зв'язки працівника.
Чисельність управлінського персоналу підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема від обсягу товарообороту, в зв'язку з його зростанням, на підприємстві збільшується обсяг управлінської роботи. При цьому необхідно враховувати норми керованості, які передбачають певну кількість працівників, безпосередньо підпорядкованих функціональному керівнику, для того щоб при здійсненні загального керівництва виключались можливі перевантаження в роботі, які негативно впливають на якість управлінської діяльності.
Зростання обсягу управлінської праці зумовлює збільшення чисельності управлінського персоналу. Але великий апарат управління є економічно невигідним і потребує великих витрат, тому існує необхідність створити нові посади за рахунок скасування інших, шляхом перекваліфікації працівників, які можуть обіймати новостворені посади. Створення нових посад зумовлюється також тим, що нині все більшого значення набувають заходи щодо стимулювання збуту, просування товарів, визначення товарного попиту, рекламної діяльності. В зв'язку із цим керівнику підприємства в співпраці зі старшим інспектором з кадрів необхідно створити посади маркетологів та менеджера з реклами. їх можна об'єднати, утворивши відділ маркетингу.
Принципи розпорядчої діяльності наведені на рис. 3.13.
Коротко розглянемо техніку і форми передачі розпоряджень (рис. 3.14).
Розпорядчий вплив — пряма адміністративна вказівка, яка має обов'язковий характер, і адресується керованим об'єктам або особам.
Розпорядження — повідомлення, передане керівником підлеглим, що стосується змісту і результатів їх діяльності.
Нарис. 3.15. наведені комунікаційні типи керівників залежно від орієнтації на спілкування з підлеглими.
Усні розпорядження на роботі можуть бути оцінкою, директивою, інструкцією, формою розпорядчої інформації.
Техніка й методика ділового спілкування містить у собі прості чотири правила усних розпоряджень.
Правило 1. Усне розпорядження повинне віддаватися в явній формі. Це означає, що усне розпорядження виступає у формі очевидної, прямої й однозначної пропозиції виконати деяку дію, а не у формі натяку, побажання, обговорювання мотиву й стимулу.
Правило 2. Усне розпорядження повинне віддаватися особисто виконавцеві, а не через другі руки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Офісний менеджмент» автора Скібіцька Л.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форма й зміст“ на сторінці 5. Приємного читання.
