• працівник не повинен стикатися на своїй роботі з негативними явищами, більш вагомими, ніж переваги заробітної плати;
• кількість складових заробітної плати не повинна бути занадто великою;
• серед складових заробітної плати повинні бути присутніми винагороди за колективні (командні) результати;
• важливо забезпечити об'єктивний, неупереджений і рівний підхід до оцінки характеристик праці різних робочих місць;
• працівник повинен заздалегідь знати, скільки він може заробити;
• при певному, досить високому рівні доходу, додаткова грошова винагорода не стимулює працівника до підвищення ефективності своєї праці.
Зміна або удосконалення системи стимулювання в ефективній організації має здійснюватись з урахуванням досягнення результату, з акцентом на групову, а не індивідуальну роботу, із заохоченням багатофункціональної, а не односторонньої компетентності.
Контроль в ефективній організації - це звичний і систематичний процес, заснований на поєднанні контрольних функцій і надання співробітникам своєчасного зворотного зв'язку щодо досягнення встановлених організаційних цілей. Зворотній зв'язок може носити як періодичний, так і спонтанний характер.
Удосконалення системи контролю в рамках управління результативністю передбачає:
• визначення критичних областей діяльності організації для моніторингу і оцінки результатів та відхилень;
• визначення чітких і простих контрольних показників ефективності та результативності для груп і кожного працівника окремо.
Завдяки систематичному контролю керівник може ідентифікувати незадовільно виконувану роботу у будь-який час протягом оціночного періоду та забезпечити своєчасну адресну допомогу у досягненні необхідної результативності.
Прийнято виділяти такі узагальнені показники результативності, використовуючи які, так чи інакше можна проконтролювати та оцінити результати діяльності:
• кількість (обсяг виконаних робіт або досягнутого результату);
• якість (відповідність виконаних робіт встановленим стандартам);
• терміни (своєчасність виконання робіт);
• вартість (рентабельність, економія витрат, економічний ефект, дотримання кошторису, бюджету та ін.).
Узагальнені показники дозволяють зрозуміти, яким чином можна виміряти та проконтролювати результати діяльності. З узагальнених показників випливають специфічні, які з урахуванням специфіки діяльності конкретної посади дозволяють оцінити результативність працівника.
В економічній літературі виділяють три основні підходи до оцінки результативності організації - цільовий, системний і вибірковий.
Цільовий підхід передбачає оцінку результативності організації на основі визначення її можливостей досягати раніше поставлені цілі. У відповідності до цього підходу в організації групи діють раціонально з метою досягнення цілей. Раціоналізм полягає у виборі такого варіанта використання ресурсів, який дав би можливість досягнути визначених цілей з найменшими витратами. Цей підхід доцільно використовувати у тому випадку, якщо цілі чітко визначені, а ефект можна точно вирахувати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління ефективністю та результативністю менеджменту організації“ на сторінці 5. Приємного читання.
