Там де немає структури - немає організації, не може бути і управління. Найкраща структура - це та, яка найкращим чином дозволяє організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і цілеспрямовано розподіляти і направляти зусилля своїх працівників задля задоволення вимог споживачів та ефективного досягнення цілей організації.
"Жорсткий" та "м'який" системний підхід до управління організаційними процесами
Систему управління організацією можна розглядати як з позиції статики, тобто як механізм управління, так і з позиції динаміки, як управлінську діяльність.
Системний підхід в управлінні полягає у тому, що будь-який більш чи менш складний об'єкт розглядається як відносно самостійна система зі своїми особливостями функціонування, що характеризується певним елементним складом, структурою як формою взаємозв'язку елементів, функціями елементів та системи в цілому.
Застосування теорії систем до управління дозволяє керівництву побачити організацію в єдності її складових частин, які нерозривно переплітаються із зовнішнім середовищем.
В історії розвитку системних ідей у менеджменті виділяють два етапи, які лягли в основу відповідних підходів до управління:
• 1-й етап. Становлення і розвиток "жорсткого" системного підходу (середина 1950-х - середина 1970-х років);
• 2-й етап. Становлення і розвиток "м'якого" системного підходу (середина 1970-х років - теперішній час).
"Жорсткий" системний підхід до управління характеризується застосуванням, насамперед, технічних методів і нововведень у прогнозуванні та управлінні ресурсами і структурою організації. Організація розглядається як механічна система.
"Жорсткі" елементи управління - це ті складові системи управління в організації, які відображають її формальну сторону. До них відносяться:
• стратегії,
• організаційні структури,
• системи і процедури.
За цим підходом управління в організації досить формалізовано і регламентовано, прийняті і встановлені початкові установки, чітко розподілена ступінь і межа відповідальності кожного працівника. Люди розглядаються як компоненти загального великого механізму, організму організації. їхні думки, почуття, світогляд не приймаються до уваги - кожен відповідає тільки за свою певну справу, ділянку роботи.
Завдання "жорсткого" системного мислення полягає в оптимізації системи, формуванні цілісного погляду для вирішення певного завдання. Для цього слід змоделювати всі зв'язки між елементами всередині системи та зовнішнім середовищем.
Розрізняють три основні інструменти "жорсткого" системного підходу: системний інжиніринг, системний аналіз і дослідження операцій.
Системний інжиніринг - це спосіб проектування складних систем, за якого досягається ефективна координація всіх компонентів системи.
Системний аналіз здійснює процедуру декомпозиції проблеми, що дозволяє вибудувати ієрархію планів - від місії до завдань окремому виконавцю. За такого аналізу вихід будь-якого підпроцесу є входом наступного підпроцесу. Ця можливість аналізу повного набору входів і виходів робить системний аналіз засобом об'єднання частин системи. Системний аналітик може продовжити розбиття кожного процесу, поки не отримає набір елементарних дій. Мета настільки детального аналізу - розробити набір операцій або вказівок, які при заданих очікуваних входах приведуть до кращого або поліпшеного виходу.
Дослідження операцій - це набір наукових системних моделей визначення ймовірностей, ризику, за допомогою яких, стає можливим запобігти і зіставити результати альтернативних рішень або стратегій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент організацій» автора Назарчук Т.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційний механізм менеджменту організації“ на сторінці 1. Приємного читання.
